Практично безпрецедентна археологічна знахідка в районі холма Кюллюоба міста Ескішехір, що у північно-західній частині Малої Азії, стала не аби якою подією далеко за межами історичного товариства. Обвуглений буханець хліба віком близько 5000 років надихнув 760-тисясну громаду міста, що розкинулось на півдорозі між Анкарою та Стамбулом, до творчого переосмислення зв'язків далекого минулого та сучасності, зазначають Патріоти України.
Керівник розкопок Мурат Тюрктекі заявив, що цей зразок — одна з найстаріших у світі випечених хлібин, що збереглися, пише Brussels times. Вона майже не змінила форму, що є рідкістю для археологічних знахідок. «Зазвичай нам вдається знайти лише крихти, але тут хліб уцілів завдяки тому, що його обпалили і закопали», — прокоментував він.
Буханка діаметром 12 см, що зовні нагадує коржик, була знайдений під порогом будинку бронзової доби — імовірно, його поховали там під час будівельних робіт близько 3300 року до н.е. Перед цим, за словами археологів, від випічки відокремили шматок — можливо, в рамках обряду, пов’язаного з достатком.
Цивілізація, що залишила цей слід, належить хаттам — народу, який населяв регіон до приходу хеттів. Кюллюоба була розвиненим містом з активною торгівлею, ремеслами, землеробством і видобутком ресурсів, зазначає археолог Деніз Сарі.
Дослідження засвідчили, що хліб був зроблений із грубого помелу стародавнього сорту пшениці - еммер, з додаванням сочевиці та рослинних дріжджів. Сьогодні цей унікальний артефакт можна побачити в Археологічному музеї Ескішехіра.
Знахідка надихнула "батьків міста" на щасливу думку: мер Ескішехіра Айше Унлюдже запропонувала відтворити стародавній рецепт, використовуючи максимально схожі інгредієнти. Оскільки еммер у Туреччині більше не росте, його замінили на місцевий сорт кавілджа, додавши булгур і сочевицю.
Нова версія «хліба Кюллюоба», що випікається в муніципальній пекарні Halk Ekmek, швидко стала популярною. Щодня тут вручну готують по 300 буханок, які розходяться за лічені години. Продукт не містить консервантів, має знижений вміст глютену і багатий на поживні речовини, пояснила директорка пекарні Серап Гюлер.
На тлі дефіциту води в регіоні, що загострюється, мерія планує розширити вирощування кавілджі - стародавнього, але стійкого до посухи сорту. «Наші предки знали, як виживати в умовах посушливого клімату. Ми повинні прислухатися до їхнього досвіду», — підкреслила Унлюдже.
Боротьба Івана Мазепи за свободу і права козацької держави є історичним прецедентом, що за законом "спіралі Історії" набуває нового змісту в сучасному контексті. Як і 300 з гаком років тому, московський агресор намагається вирвати Україну з європейсько...
Киян та гостей столиці запрошують відвідати унікальну експозицію. Один з найбільших скарбів часів Русі на території сучасного Києва було знайдено на південній околиці нашої столиці, що до 1923 року мало статус села Київської губернії, зазначають Патріо...