Мирного звільнення Криму бути не може, - Ленур Іслямов

У грудні 2015 року ініціатор і координатор громадянської блокади Криму Ленур Іслямов оголосив про формування кримськотатарського батальйону. Напередодні в інтерв'ю Українській Правді він повідомив, що в батальйон вже записалися близько 250 осіб. Які цілі і завдання батальйону, де він дислокуватиметься і як ставиться до можливості створення такого формування Національна гвардія України, про це видання Крим.Реалії розмовляло з координатором громадянської блокади Криму Ленуром Іслямовим, екс-комбатом батальйону «Крим» Станіславом Красновим, спікером «Правого сектора» Олексієм Биком і спікером Нацгвардії України Світланою Павловською, зазначають Патріоти України.

– З нами на зв'язку Ленур Іслямов. Доброго дня, Ленуре. Розкажіть докладніше про цілі формування кримськотатарського батальйону.

Іслямов: Основні цілі такі, як і у будь-якого солдата, який сьогодні має бути в строю для того, щоб звільняти Крим. Перша мета, поки ми перебуватимемо у Херсонській області, – це допомога в наведенні правопорядку і боротьба з людьми, які готові проникнути на територію області й влаштувати якусь провокацію.

– А вже бували такі випадки?

Іслямов: Звичайно. Тут краще звернутися до поліцейської статистики. Останнім часом ми бачили, що з'являлися написи на стінах: «Україно, убий в собі укропа», «Новоолексіївка, вижени укропів з себе», «Путін, врятуй жителів Генічеська». Це все прояви придністровського сценарію.

І це відбувається не тільки тут – і на Каланчаку, де люди хочуть збиратися в якісь загони, тому що їм не подобається блокада, яка нібито порушує їхні права. Це все робиться для того, щоб розхитати той крихкий український мир, який зараз там є.

Ми усвідомлюємо, що перебуваємо в стані війни з Росією. Ми вважаємо мінусом те, що наш гарант Конституції не оголосив війну – але, звичайно, зараз не будемо обговорювати політичні рішення, питання не в цьому. Найголовніше питання ось у чому.

Може вийти так, що санкції дотиснуть Росію, і Крим буде звільнений. Не будемо зараз обговорювати сценарії звільнення, але, на мою суб'єктивну думку, не може бути мирного звільнення Криму. Однак, коли він буде звільнений, це буде щось подібне до розвалу Радянського союзу.

Згадайте – рано вранці всі прокинулися і дізналися, що Союз розпався, а далі почався хаос. І в цей хаос мають увійти внутрішні війська, поліція, щоб наводити порядок. Тому що в Крим завезли безліч людей із Росії, вони ще не встигнуть виїхати.

– Ви вважаєте, що Крим буде повернений у результаті бойових дій?

Іслямов: У мене немає ілюзій на цей рахунок. Я вважаю, що Росія поводитиметься як агонізуючий організм. Санкції дотиснуть, Путіна в найближчій перспективі змістять, до влади прийде якась військова хунта, яка вирішить все ж таки дати «останній бій».

Тому що до цього готувалися стільки часу, і з боку будь-якого російського політика здасться зрадою повертати Крим. Адже «Кримнаш» у них пропагандою прошитий в голові з дитинства. Так, вони багато чого втратили, практично в 4 рази збідніли з початку окупації і збідніють ще. Але ж вони думають, що це закінчиться.

Не вірять, що Російської імперії немає, що вони не можуть жити окремо від глобального світу. Це так – достатньо подивитися російське телебачення, там повна монополія позиції влади на телеканалах. Я думаю, що, напевно, вже і президент, і політики у владі цієї «Останкінської голки».

– Ленуре Едемовичу, а як, за Вашою інформацією, ставляться до формування кримськотатарського батальйону в Криму?

Іслямов: До нас виїжджають цілими сім'ями. Приїжджають матері, які приводять власних синів і кажуть: «Я тобі його залишаю, тому що по-іншому вже не можу, якщо ми цього не зробимо, то хто це зробить». Приїжджають з АТО наші кримські татари, які воювали і тепер опинилися в різних регіонах України.

Вони теж готові вступати до лав батальйону. Це молоді кримські татари з Новоолексіївки, які ще не служили в армії. Приїжджають звідусіль. Деяким ми змушені відмовляти. Ми відмовляємо людям, які хоча б раз сиділи у в'язниці – є така вимога. Відмовляємо людям, які просто фізично не зможуть боротися, хоч вони і говорять, що теж хочуть бути з нами, звільняти Крим.

– Ленуре Едемовичу, кримські ЗМІ повідомляють про те, що є противники ідеї створення кримськотатарського батальйону. Я зачитаю дві такі заяви. Перша – це заява ректора Кримського державного інженерно-педагогічного університету Февзі Якубова на Всекримській конференції кримськотатарських релігійних діячів і громадських організацій. «Київське крило Меджлісу пішло дуже згубним шляхом, опинившись у незрозумілій опозиції. Подібні історії завжди закінчуються сумно. Нам не потрібні ніякі батальйони з автоматами, для нашого нечисленного народу потрібна найвища моральна сила, основою якої завжди була наша релігія, найвища освіта й наука». Також є текст звернення на сайті Духовного управління мусульман Криму. «Мусульманські релігійні служителі ухвалили звернення до кримськотатарського народу, закликавши не піддаватися на провокації і не забувати, що кримськотатарський народ завжди відрізнявся миролюбністю і прагненням до творення, чому вчить нас релігія іслам», – йдеться на сайті Муфтіяту. Як Ви можете прокоментувати такі заяви?

Іслямов: Що стосується висловлювання Февзі Якубова – це говорить той самий чоловік, який був нагороджений найвищою нагородою України. Наскільки пам'ятаю, він отримав звання «Герой України» в часи Леоніда Кучми.

Треба віддати йому належне – це людина, яка створила кримськотатарський університет (Кримський інженерно-педагогічний університет у Сімферополі – КР): спочатку на волонтерських підставах, потім його підтримав президент Кучма.

Однак цей самий чоловік, який зараз виступає від імені ісламу, закрив молитовну кімнату в університеті, оголосивши, що у нього на території університету жодних релігій бути не може. Ця людина не має жодного відношення до релігії. А зараз він, Герой України, говорить, що боротися не треба, треба віддатися окупаційній владі. Я навіть не хочу далі коментувати.

– До нас приєднується ваш соратник з блокади Криму, екс-комбат батальйону «Крим» Станіслав Краснов. Станіславе, вітаю. Яка ваша думка щодо формування кримськотатарського батальйону?

Краснов: У вересні 2014 року я деякий час був командиром окремого батальйону при Збройних силах України, і, відповідно, командиром військової частини, тому розуміюся на юридичних і бюрократичних моментах. Але ситуація відтоді сильно змінилася.

У 2014 році добровольчі батальйони, що створювалися з ініціативи знизу, формувалися легко, тому що в них була необхідність, і влада кидала всі зусилля на збільшення обороноздатності. Зараз, на жаль, склалася інша ситуація – особливо в Національній гвардії, після кадрових змін, які сталися пару тижнів тому. Наскільки мені відомо, зараз усі рухи з формування добровольчих батальйонів категорично заборонені.

Є внутрішня директива – нічого нового не створювати і розформовувати те, що є. Буквально тиждень тому став відомий наступний факт. Всі добровольчі формування Національної гвардії («Азов», «Батальйон імені Юрія Кульчицького» та інші) підписували контракт на період до закінчення АТО. А тепер, у березні нинішнього року, всі ці контракти будуть припинені в односторонньому порядку.

Всі охочі зможуть підписувати контракт тільки на три роки. Тобто йде таке «закручування гайок». Мабуть, це пов'язане з тим, що, на жаль, система армії, Нацгвардії, міліції не змінилася – залишилася стара радянська система з диктатом держави, без ініціатив знизу.

– І все-таки, Ви за чи проти формування кримськотатарського батальйону?

Краснов: Я поважаю рішення людей, і, якщо вони хочуть створювати свої формування, я намагатимусь усіляко допомогти їм порадою і справою. Суть не в тому, за я чи проти. Багато діячів у Криму радять, а то й лякають кримчан, щоб вони в жодному разі не вступали в українські формування, не створювали ніяких батальйонів.

Однак з перших днів АТО воюють батальйони, полки та ціла армія кримчан, в українській армії немає жодного підрозділу, де не було б кримчан. Навіть на тій вузькій ділянці фронту, де я був, у Пісках під Донецьком, воювало кілька десятків кримчан.

Тому всі ці поради абсолютно безглузді, все вже давно сталося. З приводу батальйону – якщо докласти зусиль, якщо буде політична воля, тоді він буде створений однозначно.

– З нами на зв'язку спікер «Правого сектора» Олексій Бик – нагадаю, «Правий сектор» також брав участь у громадянській блокаді Криму. Олексію, яка Ваша думка з приводу створення кримськотатарського батальйону?

Олексій Бик: Я не просто схвально ставлюся до створення такого батальйону – я готовий сприяти його створенню у будь-який спосіб, оскільки вважаю, що добровольчий і волонтерський рух – це те, що врятувало Україну в 2014 році.

Це рух, у якого є перспективи. На жаль, у Верховній Раді вже більше року лежить законопроект про створення Добровольчого українського корпусу, і ми не бачимо політичної волі для того, щоб зробити цей рух легальним, наприклад, за зразком країн Прибалтики або інших європейських країн.

– Мені цікава Ваша відповідь на питання, яке я вже ставив Ленуру Іслямову – думаю, кримчанам цікаво почути відповідь на це питання від представника «Правого сектора». Звичайно, ми говоримо про те, що Крим буде повернений Україні, але яким чином Ви це бачите?

Олексій Бик: Наразі політична ситуація дуже складна. Поки що ми не бачимо ні дипломатичних, ні військових шляхів повернення Криму до складу України. Однак ми разом можемо створити передумови до того, щоб ці шляхи з'явилися.

– З нами на зв'язку спікер Нацгвардії України Світлана Павловська. Світлано, доброго дня. Ми обговорюємо створення кримськотатарського батальйону, і, на думку одного з ініціаторів та прихильників його створення Ленура Іслямова, батальйон має бути в структурі Нацгвардії. Чи є такі плани?

Павловська: У цьому випадку ми говоримо лише про інсинуації з боку окремо взятої особи, яка бере на себе відповідальність робити подібні заяви.

Я можу сказати одне: Національна гвардія України діє винятково в рамках чинного законодавства та виконує завдання, покладені на неї згідно з чинним Законом «Про Національну гвардію України», а також враховуючи особливості нинішнього становища і військових дій на сході країни.

Ми постійно виконуємо завдання, які визначаються військово-політичним керівництвом нашої країни. Все, крапка. Ні про які інші бажання, ті чи інші трактування дій Національної гвардії мови бути не може.

– Ленуре Едемовичу, що Ви можете сказати з приводу заяви спікера Нацгвардії?

Іслямов: А що Ви хотіли почути від спікера Нацгвардії? Щоб спікер Нацгвардії вам щось говорив про політику, говорив те, що йому дозволили або не дозволили? Ви зараз розмовляли з Олексієм Биком, з людиною, яка брала участь у АТО.

Як Ви думаєте, що було б, якби все в країні вирішували спікери і політики? Подивіться, у нас величезна країна, яка не могла знайти в собі сили здійснити блокаду Криму, хоча всі про це говорили півтора року. Держава цього не зробила. А спікери, звичайно, озвучуватимуть те, що їм скажуть.

– Світлано, скажіть, чому така ініціатива не може бути ухвалена?

Павловська: Ініціатива може бути ухвалена будь-яка. Але ми говоримо про те, що є чітко визначені завдання. Це люди зі зброєю, це відповідні законодавчі рамки, які визначаються як чинним законодавством України, так і міжнародним законодавством.

Ми хочемо йти в Європу. Ми працюємо над удосконаленням нашого законодавства, зокрема й судового. Але ми маємо розуміти, що є відповідні рамки, в яких ми діємо. Якщо кожен захоче чинити так, як йому прийде в голову – добре, але ми діємо відповідно до певного порядку.

Тому в мене немає жодних образ на пана Іслямова. Це проблема винятково комунікативного плану, суто особисте ставлення до тих чи інших аспектів існування, тих чи інших процесів у нашій державі.