Назад до Москви чи вперед до ЄС: Сьогодні доленосний день для Молдови

У неділю, 24 лютого, у Молдові відбудуться чергові парламентські вибори. Цього разу склад парламенту формуватиметься за новою змішаною виборчою системою – 50 депутатів будуть обрані за списками партій і ще 51 – за одномандатними округами, зазначають Патріоти України.

Майже як Україна

Політичне життя у Молдові дуже схоже на країну-сусідку – Україну. Тут теж часто населення постійно незадоволене владою, яку лише нещодавно обрала, і часто виходить на мітинги проти неї. Тут теж за найвищі посади традиційно борються проросійські та проєвропейські сили. Тут теж більшість населення втомилась від тих самих облич і не є політично активною, а також досі не визначилась, за кого голосуватиме. Окрім цього, тут теж є проблема окупованих територій – невизнана так звана Придністровська республіка. Комуністична партія Молдови чи не остання на теренах пострадянських країн (окрім Росії), де вона ще має певний вплив на владу, однак, за прогнозами, на виборах 2019 року може вперше в історії не потрапити до парламенту.

"Люди вкрай розчаровані, багато і публічних осіб, і діячів заявляють про те, що вони взагалі не підуть на вибори. Багато закликають бойкотувати вибори. Сказати, що існує єдиний порив населення до чогось кращого складно, тому що люди розчаровані в усьому, і багато хто заявляє, що вони не бачать за кого голосувати сьогодні", - розповів у коментарі ТСН.ua очільник Асоціації українців у Молдові Михайло Багас.

За його словами, близько 65% населення не знають, за кого голосувати, або взагалі планують не йти на вибори.

Водночас, лідером Демократичної партії є Володимир Плахотнюк – олігарх і найбагатша людина країни. У народі саме його називають фактичними керівником Молдови через підконтрольні йому парламент та уряд.

Однак, на відміну від України, Молдова є повністю парламентською республікою. Через це соціаліст Додон на посаді президента майже не має жодних важелів впливу на політику країни, а його партія в парламенті перебуває в опозиції. Навіть небажання Додона підписувати деякі призначення уряду проєвропейські сили вже навчилися обходити – Конституційний суд тимчасово відсторонює його від посади, надаючи дозвіл спікеру парламенту (представнику Демократичної партії) затвердити документи власним підписом.

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, партії соціалістів прогнозують близько 34% голосів, а демократам – 25%. Жодна з них навряд зможе отримати повноцінну більшість у парламенті, що змусить обох шукати союзників із мажоритарниками, а також з іншими партіями, які пройдуть до парламенту.

Третій зайвий

Через певну втому під традиційних політиків у Молдові, як і в Україні, існує запит на нові обличчя. І саме цю нішу планує зайняти об’єднання партії "Дія та солідарність" та платформи "Гідність та правда" під назвою "Зараз" (ACUM). Її співголовами є екс-міністр освіти Майя Санду та лідер громадських протестів 2015-2016 років і переможець виборів мера Кишинева (результати яких були скасовані судом) Андрей Нестасе.

Санду була головним конкурентом Додона на президентських виборах 2016 року, однак у другому турі програла йому лише 5%. Нестасе на тих виборах ухвалив рішення зняти свою кандидатуру на підтримку Санду. Він також був одним із лідерів масових протестів 2015-2016 років, у результаті яких уряд ліберал-демократичної партії було відправлено у відставку, а її лідера засудили до дев’яти років ув’язнення за корупцію. Крім цього, Нестасе взяв участь у виборах мера Кишинева 2018 року і переміг на них, однак, за позовом соціалістів, суд їхні результати скасував.

ACUM має величезні шанси потрапити до молдовського парламенту. За результатами соцопитувань, за них готові віддати свої голоси майже 22% молдован. Об’єднання теж виступає за більшу інтеграцію з Європейським союзом. Крім цього, у Молдові досить поширеними є ідеї приєднання до Румунії, і ACUM теж підтримує їх. Водночас, там називають себе антиолігархічною партією, а Нестасе взагалі вважають одним із головних опонентів Плахотнюка у молдовській політиці.

"Якщо в Україні політичні лідери опозиції існують роками, десятиліттями, то у нас нинішня опозиція з'явилася нещодавно, це лідери які в 2015-16 роках очолили антиурядові мітинги і так скажемо, представляють опозиційну силу і для них це буде певного роду іспит", – пояснює Багас.

Наявність такого рейтингу дозволяла б ACUM вести перемовини про створення коаліції з будь-якою іншою політичною силою, яка може потрапити до парламенту, однак в об’єднанні вже заявили, що цього робити не планують. Всі кандидати від ACUM під власний підпис пообіцяли, що не будуть домовлятися про співпрацю з партіями Додона, Плахотнюка чи іншими.

"Усвідомлюю той факт, що мандат, який я отримаю від виборців блоку ACUM, означає відмову вступати в будь-які союзи з групами Плахотнюка, Додона і Шора, які узурпували владу і захопили Республіку Молдову", – йдеться у підписаному ними документі.

За словами експертів, небажання трьох сил об’єднуватися може призвести до нових виборів.

"Блок ACUM – проєвропейський блок, що складається з двох партій, – заявив про те, що вони не будуть створювати альянс ні з ким з інших партій. До цього Демократична партія заявила, що вона не буде робити альянс з Соціалістичною партією і виходить, що жодна з партій, після цих заяв, не збирається створювати альянс і відповідно ми стоїмо на межі дострокових виборів, оскільки для створення більшості не буде вистачати ні у кого", – підкреслює Багас.

Окрім цього, існує ризик, що одна з партій блоку ACUM вирішить відколотися та створити технічний альянс із соціалістами, щоб скинути чинну владу в країні.

"І знову ж таки це призведе до повторних виборів, тому що створення проєвропейського альянсу з одного боку, і проросійського з іншого – це дуже складно", – зазначає очільник Асоціації українців у Молдові.

Таким чином, парламент Молдови може опинитися у розколі на три рівні частини, жодна з яких не зможе домовитися з іншою про створення коаліції. А це загрожує країні черговою політичною кризою.

Російський інтерес

Про російське втручання у вибори за кордоном останнім часом не говорить хіба що лінивий. Вибори в Молдові, яку Росія прагне повернути повністю під свій протекторат, навряд чи стали винятком.

Підтримка проросійських соціалістів зрозуміла, оскільки Додон є доволі частим гостем у Кремлі.

"Росія підігравала різними ембарго – від 2006 року Молдова перманентно перебуває в стані ембарго – у нас забороняють то овочеву продукцію в Росію ввозити, то вина, з останнього – стали наших гастарбайтерів висилати з Росії. Додон, коли Кремль йому підігравав в форматі – завтра ми знімемо ембарго і його знімали, хоча спеціально для цього його і ставили, або амністія для громадян, які не можуть потрапити до Росії, знову ж підігравали для Додона – все це створювало враження, що Додон є всемогутнім. Плюс рейтинг самого Путіна в Молдові вкрай високий і регулярні візити Додона в Москву і регулярні публікації фото із зустрічей з ним знову ж підіграють Додону", – зазначає Багас.

Всього за кілька днів до виборів Росія раптом вирішила висунути офіційні звинувачення лідеру Демпартії Плахотнюку. За даними російського МВС, він був організатором злочинного угруповання, яке незаконно вивело з Росії 37 мільярдів рублів (565 мільйонів доларів). У Демпартії це теж назвали втручанням у вибори. На Плахотнюка Росія точить зуб вже досить давно, зокрема, в 2017 році взагалі українські та молдовські правоохоронці спільно провели спецоперацію та затримали осіб, які мали б ліквідувати молдовського олігарха. А замовником цього злочину називали російську Федеральну службу безпеки.

Таким чином, у разі об’єднання соціалістів та партії "Шор", проросійські політсили зможуть набрати майже 45% голосів, а додавши ще й кандидатів-мажоритарників – сформувати коаліцію. Їхнім планам може завадити об’єднання ACUM та демократів, шансів на яке майже немає. А тому внаслідок парламентських виборів Молдова серйозно ризикує кардинально змінити свій зовнішньополітичний курс. І тоді вже євроінтеграція країни, безвізовий режим з ЄС та Угода про асоціацію опиняться під величезним знаком питання. А соціаліст Додон нарешті без жодних проблем зможе запрошувати російських політиків та журналістів до Кишинева, яких раніше не пропускали на кордоні.