Парламент вніс зміни до КПК щодо заочного засудження

Верховна Рада України ухвалила закон (№5610) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження. Відповідний закон у другому читанні та в цілому підтримали 252 народні депутати на пленарному засіданні в четвер, повідомляють Патріоти України з посиланням на Інтерфакс.

Текст законопроекту до другого читання на момент голосування на сайті парламенту був відсутній, народним депутатам таблицю поправок роздали перед голосуванням.

Згідно з чинною редакцією Кримінального процесуального кодексу, положення глави про особливості заочного досудового розслідування діють до 15 квітня 2017 року. Відповідно до редакції в першому читанні законопроекту №5610 після прийняття даних змін в КПК глава про особливості спеціального (заочного) досудового розслідування кримінальних правопорушень буде діяти тимчасово, але не більше двох років з моменту введення в дію положень Кодексу щодо досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР ).

Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що якщо парламентарії не приймуть цей закон, для великої кількості заочних кримінальних проваджень "двері закриються" - вони не будуть доведені до винесення судових рішення.

"З тексту проекту ми виключаємо зміни до пункту 1 розділу 11 КПК "Перехідні положення", якими передбачалася робота слідчих підрозділів прокуратури без обмежень. Пропонуємо залишити правила початку роботи ДБР і передачу кримінальних проваджень, передбачених у чинній редакції", - сказав співавтор законопроекту, народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенка" Микола Паламарчук з трибуни під час розгляду ініціативи у 2-му читанні на пленарному засіданні в четвер.

Таким чином, як і раніше, слідчим органів прокуратури буде відведено не більше 2 років після створення ДБР на те, щоб завершити розслідувані кримінальні провадження.

Ю.Луценко в свою чергу запевнив, що в 2017 році такий орган буде створений.

Однак в ході дискусії в сесійній залі таке твердження викликало сумнів, і депутати наполягали на тому, щоб в Кримінальному процесуальному кодексі визначити терміни створення ДБР. Така пропозиція не знайшла підтримку.

Крім того, в редакції 1-го читання пропонувалося збільшити до 18 місяців терміни "заочного" досудового розслідування, а також можливість утримання під вартою до 18 місяців в кримінальних провадженнях з особливо тяжких злочинів, скоєних організованою групою, злочинною організацією або терористичною організацією.

"В процесі підготовки ми вилучили з тексту законопроекту такі спірні положення, які викликали нерозуміння в залі: можливість вручення повісток через повідомлення в офіційних друкованих виданнях "Голос України", "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті органу, який здійснює виклик; збільшення нинішнього строку тримання особи під вартою до 18 місяців; збільшення терміну досудового розслідування до 18 місяців, можливість продовження генеральним прокурором терміну досудового розслідування до 18 місяців", - сказав співавтор ініціативи М.Паламарчук.

Можливість укладення угоди зі слідством для членів терористичних організацій стала ще однією дискусійною нормою, яку запропонували закріпити в Кримінальному процесуальному кодексі.

Генпрокурор Ю.Луценко безпосередньо перед голосування погодився виключити "терористичні організації" з переліку осіб, які вчинили тяжкі злочини, за якими можлива угода між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим, якщо підозрюваний (обвинувачений) не є організатором терористичної групи.

При цьому залишилася можливість укладення угоди в провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, скоєних організованою групою або злочинною організацією за умови розкриття підозрюваним, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших її учасників.