"Плівки Онищенка": Експерти розповіли, яку гру може вести нардеп-втікач

Олігарх-утікач Олександр Онищенко з липня 2016 року переховується від українського правосуддя то в Лондоні, то в Барселоні. Весь цей період його головним козирем є таємні плівки нібито розмов із першими особами України. Зокрема і переговори з президентом Петром Порошенком про долю іншого втікача – екс-міністра екології, досі впливового газового магната Миколи Злочевського. Проте достовірність записів досі не доведена. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із цікавою статтею на цю тему, яка була опублікована на сайті "Радіо Свобода".

Онищенко передав українським медіа лише фрагменти плівок, а про решту написав книжку. Він намагається підтримувати цікавість до власної персони та до потенційного компромату, який зібрав за час політичної і бізнесової активності в Україні. Проте якщо він хоче покарати інших фігурантів схем, у яких брав участь, то чому не надає правоохоронним органам розмови на перевірки? І чи пов’язана активність Онищенка з майбутніми виборами?

Останнє, що «злив» у мережу Олександр Онищенко – селфі з «президентського кабінету». Саме там, за словами одіозного олігарха, він проводив по кілька годин, чекаючи на розмову з Петром Порошенком. І цим знімком Онищенко підігріває інтерес до головного питання: про які брудні домовленості може йтись на його плівках і чи справжні ті записи?

Свою книжку з розшифровками розмов із главою держави олігарх анонсував дещо раніше в квітні. Він планує презентувати її незабаром в Україні та Росії. Видання «Страна.UA» вже публікувало один із розділів: саме про Злочевського та ймовірні обіцянки Порошенка заморозити проти нього справи і не заважати бізнесу – в обмін на безкоштовний газ підприємству Ігоря Кононенка, наближеного до президента. Онищенко ж нібито виступав посередником цих домовленостей.

Позиція Адміністрації президента категорична: плівки Онищенка – «це фейки, що не потребують коментарів». А от українські правоохоронні органи реагують досить стримано. Генеральний прокурор Юрій Луценко прокоментував, що справи Злочевського ще в 2016 році перейшли до НАБУ. А в бюро заявили, що неодноразово пропонували утікачеві передати оригінали плівок. Проте на відповідь чекають третій рік. «За умови одержання оригіналів записів НАБУ готове вивчити їх у межах своєї компетенції», – заявляє бюро.

Залаштунки Онищенка

Тож чому Онищенко вже третій рік відтягує повне оприлюднення матеріалів, які, за його ж словами, можуть знищити теперішню політичну верхівку? Олігарх-утікач «грає в довгу», каже політолог Ігор Рейтерович. Для таких зволікань може бути кілька причин: або він не має аж такої кількості провокаційних записів, як говорить, або ж намагається зволіканням виторгувати собі певні преференції, припускає експерт.

«Щодо преференцій мова може йти про намагання отримати як від чинної влади (якимось чином домовитись), або як елемент преференцій у тих країнах, де перебуває (тобто, що в нього є певні докази, які він готовий надати, скажімо, в обмін на притулок і можливість не бути депортованим до України)», – говорить Рейтерович у коментарі для "Радіо Свобода".

Або ж Онищенко не полишає надії в тому чи іншому статусі ще повернутися в Україну. А в плівках можуть фігурувати люди, які поки не при владі, або ж можуть незабаром її отримати – тому саме ті фрагменти, ймовірно, олігарх притримує, припускає політолог.

«Як людина, яка не перший день в українській політиці, він прекрасно знає, що тут немає ворогів, які навічно, а є постійні інтереси. Завтра ситуація може змінитися. І він дивитиметься на ті розклади: хто буде лідером, або не лідером політичних переговорів, хто буде претендувати на ту чи іншу посаду. І, відповідно, діятиме, виходячи зі своїх інтересів», – додає Рейтерович.

Та є ще один аспект: чи то недосконалість українського законодавства, чи непрофесіоналізм правоохоронних органів дозволяють Онищенкові спокійно жити за кордоном – екстрадиція поки Україні не вдається, каже експерт. А це створює утікачеві зручне тло для того, щоб час від часу роздмухувати інформаційний простір, позиціонуючи себе як політичну жертву режиму, вважає Рейтерович.

А от на думку політолога Костянтина Матвієнка, становище Онищенка не настільки комфортне: він сам зізнається у політичній корупції, тому перебуває в непростій ситуації: одночасно як викривач і учасник схем, вважає політолог. Разом із тим, його становище за кордоном досить стабільне: український олігарх має там легальний бізнес і бере участь у міжнародних змаганнях із кінного спорту.

«Я так розумію, що з боку американської і європейської юстиції до нього питань немає. Або ж він перебуває у Програмі захисту свідків. Чи є у нього якісь фінансові інтереси в Україні – ймовірно, є», – каже Матвієнко.

І хоча Онищенко, третій рік перебуваючи за кордоном, досі вправно «підігріває український політикум», все ж навряд комусь, скажімо, з опонентів Порошенка, вдасться повернути екс-депутата до України на якусь посаду, каже експерт.