Провал "російського маршу": Путін недооцінив українців, коли вторгся на Донбас, - Atlantic Council

Володимир Путін. Фото: antikor.com.ua

Майже безкровна окупація Криму російськими військами змусила спостерігачів повірити, що Україна беззахисна й залежить від милості Москви. Ця точка зору була поширена і в самій Москві, де багато агресивно налаштованих голосів почали говорити навіть про святкування травневих свят у Києві. Про це в статті для Atlantic Council пише Пітер Дікінсон, додаючи, що зрозуміти таку зухвалість в той час можна було, повідомляють Патріоти України.

Оскільки Україна ще не оговталася від потрясіння революції, яка привела до повалення режиму Віктора Януковича. Перехідній владі не вистачало конституційної легітимності й вона не могла ризикувати військовим протистоянням з РФ. Таким чином, вікно можливостей для встановлення влади Москви в Україні було очевидним. Натхненний успіхом з анексією Криму Володимир Путін вирішив підняти ставки й піти на найбільший ризик за свою кар'єру.

Протягом кількох тижнів шанси України на виживання як незалежної держави, здавалося, скорочувалися. Але російського маршу до Дніпра так і не відбулося. Проросійські заворушення на півдні та сході України були придушені. І Кремлю довелося обмежитися невеликим плацдармом у Донецькій і Луганській області. Три роки минуло з того часу, а Москва досі "залишається в тому ж болоті, яке вона сама створила".

На думку автора, проблема в тому, що автори російських планів недооцінили оборонні можливості України. На той час у неї було тільки 6 тисяч боєздатних військ, які не змогли захистити країну. Але Москва не врахувала хвилю патріотичного духу українців, який поширився по всій Україні через російську гібридну війну.

Тисячі добровольців взяли зброю в руки й допомогли зупинити наступ російських сил. За ними стояла армія волонтерів, яка забезпечувала імпровізовану логістичну підтримку, яка передає на передову все: від їжі до одностроїв та амуніції.

"Це військове диво врятувало Україну й поставило Кремль у нинішнє скрутне становище", - йдеться в статті. На думку автора, не дивно, що Росія так прорахувалася. З часів розпаду СРСР політика Кремля щодо України диктувалася отруйною й згубною сумішшю колоніальної поблажливості і схильності видавати бажане за дійсне. Цей підхід посилився з приходом Путіна до влади.

Він відкрито демонстрував бажання відновити російську гегемонію на території колишньої Радянської імперії. У 2008 році під час зустрічі з президентом США Джорджем Бушем-молодшим він сказав, що Україна - "це навіть не країна". Протягом останніх років він постійно наполягав, що росіяни та українці - це "один народ". Ці переконання не обмежуються лише найвищими ешелонами в Кремлі. Багато громадян Росії досі не можуть змиритися з українською незалежністю, вважаючи її важливим компонентом "русского мира" з центром у Москві.

З появою нового покоління в Україні без досвіду життя в СРСР російські політики почали постійно заперечувати зростання важливості української ідентичності. Вони називали дві революції в Україні результатом західного впливу, нівелюючи роль мільйонів простих українців. Ці зручні вигадки привели Росію до нищівних прорахунків у кампанії зі створення так званої "Новоросії". Помилкові російські уявлення про Україну говорили, що війська Кремля повинні були зустріти теплий прийом. А коли це виявилося не так, Росія почала звинувачувати міфічних "фашистів", агентів ЦРУ та інших міжнародних "лиходіїв".

"Насправді ж Кремль не зміг оцінити силу українського національного духу, особливо серед мільйонів російськомовних жителів країни без української етнічної спадщини. Ця помилка стала прямим результатом десятиліть російських заперечень щодо України", - йдеться у статті. Автор додає, що гібридна атака Путіна ставила метою демонтаж української незалежності. Замість цього вона закріпила Україну на карті Європи після століть у російській тіні.