Ті, хто боїться, що Білий дім Дональда Трампа, Кремль Володимира Путіна або Компартія Сі Цзіньпіна доб'ються успіху в створенні нової політики, в якій брехня візьме верх над правдою, можуть знайти заспокоєння в історії 20-го століття.
Сучасна політика все частіше стає битвою за правду. Дональд Трамп не втрачає жодної можливості звинуватити ЗМІ в пропаганді «фейкових новин». Критики ж президента США у відповідь зазначають, що він сам постійно бреше. Минулого тижня Washington Post підрахувало, що американський лідер за 558 днів збрехав 4229 раз. Роль Google і Facebook в поширенні «фейкових новин» додає істеричності дебатам. Занепокоєння через соціальні мережі посилюють фальшиве враження, що битва за правду стала унікальним явищем сучасної політики. Але насправді світ вже неодноразово стикався з цим викликом. Про це на сторінках Financial Times пише оглядач Гідеон Рахман, передають Патріоти України.
Нинішня популярність антиутопії Джорджа Оруелла «1984» або есе Анни Арентдт «Брехня в політиці» наголошує на тому, що в людства вже були проблеми з правдою. Соціальні мережі створили нові інструменти, але вони не змінили суть битви.
Ті, хто боїться, що Білий дім Дональда Трампа, Кремль Володимира Путіна або Компартія Сі Цзіньпіна доб'ються успіху в створенні нової політики, в якій брехня візьме верх над правдою, можуть знайти заспокоєння в історії 20-го століття. Режими, засновані на брехні, неухильно зазнавали краху, тому що реальність обов'язково викривала їх. Багато істориків, що досліджують Німеччину за часів правління Адольфа Гітлера, більше не зображують нацистський режим як безжально ефективний. Замість цього вони акцентують увагу на його неефективності і слабкості, брехні фюрера, який відкидав незручні факти як «фейкові новини» або «свідоцтво зради». Фатальна слабкість системи СРСР була ще більш яскравим прикладом провалу боротьби режиму проти правди.
У 1974 році в есе «Жити брехнею» російський новеліст і дисидент Олександр Солженіцин стверджував, що «брехня стала глибоко інтегрованою в державну систему, ставши життєво важливою сполучною ланкою, яка тримає все в купі». Коли через десятиліття після того лідер СРСР Михайло Горбачов спробував ввести так звану «гласність» система почала руйнуватися. Як зазначав письменник Аркадій Островський: «Крах Радянського Союзу був неминучий через крах брехні». Прірва між брехнею пропаганди радянської системи і життям простих людей стала занадто великою, щоб залишатися стійкою.
Щось подібне, швидше за все, відбудеться з нинішніми політичними системами, які покладаються на брехню. Їм теж доведеться зіткнутися з жорстокою перевіркою реальності. Порівняння з Третім рейхом або Радянським Союзом може і не заспокоїть нікого, з огляду на жахливі злочини, які вони скоїли, перш ніж розвалитися. Маючи контроль над пресою, системою правосуддя та апаратом терору, тоталітарним режимам вдавалося досить довго пригнічувати правду. У демократичних країнах спроба вести політику за допомогою брехні приречена на провал значно швидше. Автор наводить Brexit як приклад такого провалу. Адже британцям знадобилося небагато часу, щоб зрозуміти, що їх обдурили і переваг від виходу з ЄС не буде.
Для того, аби зруйнувати Керченський міст, який зʼєднує РФ з окупованим Кримом, недостатньо буде самих лише ракет ATACMS. Для того, щоб руйнація переправи стала гарантованою, нам потрібні Taurus, передають Патріоти України. Передачу Україні цих ракет п...
Сьогодні Росія визнала, що зробила уже другий за цей рік крок до ескалації війни проти України. Як наголосив президент України, по Дніпру була застосована нова російська балістична ракета, передають Патріоти України. "Путін ударив по нашому місту Дніпр...