Ціна вторгнення в Україну для Кремля виросте в рази: Загони територіальної оборони готуватимуть у кожному районі держави

Патріоти України пропонують ознайомитись з матеріалом Геннадія Карпюка, котрий опублікував Військовий навігатор України.

Завершилися навчальні збори загонів територіальної оборони. Підготовці підрозділів, які в разі початку масштабної збройної агресії чи з настанням певних надзвичайних ситуацій могли б швидко зібратися й стати до охорони та оборони особливо важливих об’єктів, і керівництво оборонного відомства, і органи самоврядування надають великого значення. У цих заходах узяли участь кілька тисяч резервістів. Основна мета зборів — удосконалення злагодженості дій між органами військового управління, правоохоронцями, держадміністраціями в плануванні й управлінні силами та засобами тероборони

Стартового дня навчань мені вдалося побувати на Великополовецькому полігоні, що на Київщині, куди прибула на десятиденний вишкіл рота охорони Дарницького райвійськкомату столиці.

Напередодні хлопців одягали, налаштовували психологічно, облаштовували їхній побут. А на ранок наступної доби вони майже всі вже перезнайомилися. Хтось розповідав про бойові будні в АТО (кожного дев’ятого бійця загону свого часу було мобілізовано у військо), а хтось тільки-но призвичаювався до однострою й захоплено слухав оповідки бувалих фронтовиків. Командири шикують підлеглих: вони готуються одержувати зброю, а ті, котрі ще не складали військової присяги, налаштовуються на врочисту мить у своєму житті.

— Військовозобов’язані з-поміж територіального резерву, які виявили бажання й відповідали певним вимогам, займалися інтенсивною бойовою підготовкою в аспектах, котрі знадобляться в разі, якщо розпочнеться масштабна агресія, — зауважує військовий комісар Дарницького райвійськкомату в м. Києві полковник Віталій Чекаленко. — Це тактична, спеціальна, інженерна, медична підготовка, військово-патріотичне виховання, обмін бойовим досвідом. Запрошено інструкторами як офіцерів, так і волонтерів. Хлопці тренуватимуться й на об’єктах у Києві, які, можливо, доведеться боронити. Сподіваюся, що серед цих чоловіків є майбутні контрактники.

З-поміж дарницьких оборонців чимало людей як поважного віку, так і статусу. Приміром, командиром роти охорони Дарницького райвіськкомату є капітан запасу Богдан Єременко — знаний дипломат-міжнародник, голова фонду «Майдан закордонних справ». Він постійно знаходить серед інших важливих проблем час на підтримання армійського вишколу, щоб мати змогу захистити щонайменше власну домівку та район, де живе.

— Ситуація з війною засвідчила: уміння обороняти своє місто, зрештою, і всю країну, абсолютно не зайві. Може, не всі ми готові одразу вирушити на передову, проте в нашому товаристві достатньо чоловіків, які готуються до відсічі ворогові. Країні потрібно далі вчитися продуктивно жити в умовах постійної загрози з боку Росії. Найважливіше, що може дати таке навчання, — це те, чого нас ніколи не вчили, ціннісну підготовку: за що воюєш, кого захищаєш, — пояснює Богдан Васильович. — Система територіальної оборони існувала в теорії, а тепер час вивести її в практичну площину, тобто розробляти, перевіряти й упроваджувати справді дієві процедури її роботи. І такі полігонні навчання в цій справі просто незамінні. У мене є із чим порівняти, бо я не перший рік беру участь у таких заходах. Тож констатую: рівень підготовки загонів тероборони зростає.

— Українська система підготовки резервістів повинна орієнтуватися на зразки, які себе ефективно проявили. Приміром, в Ізраїлі фактично кожен громадянин є захисником країни, проходить підготовку на різних рівнях, саме так усвідомлюючи громадянський обов’язок, — розповідає заступник командира роти по роботі з особовим складом Святослав Стеценко, полковник запасу, один із засновників ГО «Рух сприяння територіальній обороні України». — Жодна суто військова підготовка не дає результату, коли люди не розуміють, що повинні обороняти країну. І найвищий прояв духу, патріотизму, який демонструють наші добровольці, військові, варто професіоналізувати. Я не хочу повторення пройденого, коли люди йшли в бій непідготовленими й вчилися на крові побратимів та власній. Потрібно, щоб усі громадяни, які хочуть набути початкового рівня військової підготовки, могли це зробити й далі підтримували здобуті кондиції. Великого наступу Московії не станеться, якщо в Кремлі знатимуть, що в Україні є мінімум один мільйон чоловіків, готових будь-якої миті взяти зброю й бити ворога. Хай вони без танків і літаків, але для того, щоб убити ворожого танкіста або льотчика, достатньо однієї кулі. Тому в країну, яку громадяни масово готові захищати, ніхто не полізе.

Кримчанин «Берет» служив у «Айдарі» з травня 2014-го до листопада 2015-го. Станиця Луганська, Щастя, Металіст, Лутугине, луганський аеропорт, Велика й Мала Вергунки — його бойова географія. Він пройшов шлях від рядового бійця до командира взводу. Нині — взводний роти охорони військкомату.

— Загони тероборони потрібні. Але варто подбати хоча б про проміжний варіант володіння населенням вогнепальною зброєю… У Криму п’ять «казаков» з автоматами практично контролювали райцентр. І патріоти нічого не могли з ними вдіяти, — каже «Берет». — Хто зміг, виїхав на материк, долучився до боротьби. Якби в нас була легальна зброя, ми не дали б козачкам волі. Нам же ніхто на війні не казав, що ми неадекватні! Це треба виправити. Аби було, приміром, як у Швейцарії. Тому я за розвиток загонів тероборони та за адекватний закон щодо володіння населенням вогнепальною зброєю.