Відома російська опозиціонерка розповіла про свою втечу до України

Багаторазова учасниця вуличних протестів у Москві, активістка руху за припинення війни в Україні Ірина Калмикова сьогодні, 26 січня, перейшла кордон Росії з Україною разом із 14-річним сином, побоюючись арешту в Росії за новою статтею Кримінального кодексу РФ "Неодноразові порушення на мітингах". Про це пише ТСН, інформують Патріоти України.

З Росії опозиціонерка виїхала 26 жовтня разом із сином Русланом, якому 16 жовтня минулого року виповнилося 14 років, але у нього не було паспорта, а лише свідоцтво про народження. Отримати паспорт у Москві, не маючи реєстрації, за словами Ірини, було неможливо, держоргани вимагали хабар у розмірі 30 тисяч рублів, а таких грошей в Ірини не було.

Донька Ірини, Олеся, залишилася на батьківщині, в місті Когалим, щоб доглядати за хворою бабусею, в якої виникло ускладнення на легені під час операції. У Білорусь Ірина виїхала з сином, тому що, згідно з угодами між Росією та Білоруссю, можна було в'їхати в країну з дитиною, маючи на руках свідоцтво про народження.

Потім Ірина з сином спробувала виїхати з Білорусі до України, але прикордонники не пропустили їх через те, що у дитини не було російського паспорта, який в Росії видається з 14 років. Тоді Калмикова звернулася до російського посольства в Мінську для отримання паспорта її синові.

З неї взяли мито в розмірі 7 тисяч рублів і пообіцяли зробити документи протягом двох тижнів. Проте протягом двох місяців у посольстві запевняли, що процедура визначення громадянства сина Калмикової затягується, у зв'язку з чим отримання паспорта відкладається на невідомий термін.

22 січня Ірині Калмиковій, яка була в Мінську, зателефонував її адвокат з Росії і повідомив, що слідчі органи Москви, які працюють за порушеною кримінальною справою у зв'язку з неодноразовою участю Ірини у несанкціонованих акціях протесту, подали у федеральний розшук на Калмикову.

Минулого понеділка в Москві відбулося судове засідання за обвинуваченням Калмикової за статтею Кримінального кодексу РФ 212.1 (неодноразові порушення на мітингах), яка з'явилася в Кримінальному кодексі РФ влітку 2014 року. Жінці може загрожувати позбавлення волі до 3 років.

Раніше за цією статтею вже був засуджений громадський активіст Ільдар Дадін. Судове засідання було перенесене на 4 лютого через неявку до суду, а в білоруські правоохоронні органи, за словами адвоката, був відправлений ордер на арешт активістки для видворення її в Росію та передавання правоохоронним органам Росії.

Сьогодні, в ніч проти 26 січня, Ірина Калмикова, яка приїхала двома днями раніше до прикордонного з Україною російського селища, разом із сином перейшла кордон і наразі вже в Україні.

"Ми йшли вночі якимись заметами, було дуже страшно. Просто запитали напрямок у місцевих, де розташована Україна і пішли. Ближче до ранку були вже в Україні, мокрі й змерзлі. Зараз приходимо до тями. Досі страшно", - розповідає Ірина.

За її словами, вона ще не вирішила, що робитиме далі, головне було залишити Росію. Також вона турбується за свою доньку Олесю, яка залишилася доглядати за бабусею, але яка, як сподівається Калмикова, пізніше зможе виїхати з Росії.

Росіянка стала відомою після її участі в масових акціях протесту в Москві в 2012 році. А в 2013 році вона заявила про голодування через права багатодітних сімей під московським офісом партії "Єдина Росія".

Загалом такі голодування Ірина оголошувала чотири рази, в тому числі і на підтримку астраханського депутата Олега Шеїна, який голодував у 2012 році, що бореться за чесні вибори в Астрахані.

За останні 4 роки Калмикова брала участь у десятках опозиційних "несистемних" вуличних акцій. 26 січня 2015 року вона була затримана разом із іншими громадськими активістами під час проведення несанкціонованої акції під вікнами будівлі ФСБ Росії на Луб'янці.

Активісти стали посередині площі і розгорнули велику розтяжку "Свободу політв'язням", запалили сигнальні вогні, вигукували гасла "Свободу Надії Савченко". Акція тривала приблизно півтори хвилини, після чого всі учасники (12 осіб) були збиті з ніг співробітниками поліції та Центру у боротьбі з екстремізмом МВС Росії (Центр "Е"), після чого їх волоком затягли до автобусів і машин для затриманих.