Воєнний стан тисне на Кремль: Чи реальна загроза, і чим за 30 днів відповість Путін

Після введення воєнного стану в 10 регіонах України на 30 днів суспільство розділилося на два табори: тих, хто підтримав рішення президента, і тих, хто проти.

Наріжним каменем дискусії стало питання: чому військовий стан введено саме зараз і чи дійсно Росія як ніколи близька до широкомасштабного наступу на Україну. В актуальності військових загроз розбиралися журналісти, передають Патріоти України.

"Контрольний" від прем'єра

Першу скрипку в оркестрі, який акомпанує військовому стану, зіграв президент, заявивши, що Росія різко збільшила чисельність своїх військ на кордонах з Україною.

Ситуацію загострив і начальник Генштабу Віктор Муженко. За словами генерала, на північно-східних, східних і південних кордонах України з РФ сконцентровано близько 300 російських танків Т-62. Крім того, росіянами сформована дивізія з двох танкових і двох мотопіхотних полків, яка входить в восьму загальновійськову армію РФ. Штаб цієї ж армії контролює армійські корпуси на окупованих територіях.

"Ми бачимо системне формування", - підкреслив Муженко.

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони, російське командування на окупованих територіях Донбасу ввело особливий режим підтримки бойової готовності першого і другого армійських корпусів.

"Передові позиції посилюються додатковими бронегрупами і артилерійськими розрахунками із забезпеченням їх подвійним боєкомплектом. При цьому, російським військовослужбовцям на період дії воєнного стану скасували відпустки і заборонили звільнення з військової служби", - зазначив спікер Міноборони, полковник Дмитро Гуцуляк.

З одного боку, владі вигідно згущувати фарби, щоб виправдати введення воєнного стану на тлі розмов про перенесення виборів президента. Але з іншого боку, навіть самі бойовики не заперечують, що сили так званої народної міліції "проводять інтенсивну бойову підготовку". Правда, терористи ніби готуються не до наступу, а захисту від наступу ЗСУ, який, на думку бойовиків, заплановано на грудень.

Та й генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Альянс провів найбільше посилення колективної оборони на східних кордонах з часів холодної війни. А НАТО вже складно запідозрити в навмисному нагнітанні паніки в угоду політичному клімату в Україні.

Але цікаво, що в той же день, коли Муженко говорить про потужне підсилення росіян на сході, його підлеглий - полковник ЗСУ, офіцер Генштабу Віктор Шідлюх, закликає не панікувати.

"Дехто спекулює і починає розганяти паніку, нібито вже на певному напрямку розгорнулися сили агресора і готові до атаки, - зазначив Шідлюх в ефірі одного з телеканалів. - Вони завжди мали два ешелони. Перший ешелон - перший і другий армійські корпуси, які знаходяться безпосередньо у нас на території, другий ешелон знаходиться за кордоном (в Ростовській області РФ, - ред.). Цими підрозділами керує південний військовий округ. Тільки у нас намічалися якісь успіхи, вони вводили [на Донбас] резерви - регулярні війська, і підсилювалися таким чином. Тому така загроза існує завжди. Об'єктивно. Але це не означає, що потрібно розганяти паніку і літаки будуть бомбити".

А контрольний "постріл" здійснив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, сказавши наступне: "Якщо ситуація нормалізується, то можливо буде розглядатися й дострокове припинення воєнного стану".

Так загроза ескалації конфлікту є, або її немає?

Справа в моменті

У відповіді на це питання, думки експертів, опитаних журналістами, розділилися.

"Реальна загроза повномасштабної агресії РФ існує по всьому периметру російсько-українського кордону, - каже ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан. - Загроза, звичайно, існувала й раніше, починаючи з 2014 року. Інше питання, що вона була під омофором гібридної агресії. В даному ж випадку ми маємо факт агресії збройних сил РФ проти ВМС України. Захоплено кораблі, захоплено полонених, і це вже факт - Росія може піти і на широкомасштабні дії. Згадайте, як гітлерівська Німеччина накопичувала свої війська і техніку напередодні Вітчизняної війни на кордонах з СРСР".

Але чи дійсно на українському кордоні зібралося критичне угруповання російських сил, яких достатньо для великої війни?

"На поточний момент, і ще, підкреслюю це, росіяни не створили угруповання для того, щоб розпочати широкомасштабну війну, - каже "Апострофу" екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко. - Але це на поточний момент. Якщо цим системно займатися , це можна зробити за кілька тижнів. За розрахунками така група повинна бути від 240 тисяч військових. Тобто така, яку вони створювали на навчаннях на наших кордонах в позаминулому році. Тоді вони завели в Білорусь під виглядом створення загальної ППО не тільки засоби протиповітряної оборони, але й все необхідне для сухопутних сил. Поставили склади, завели озброєння. У підсумку, якщо подивитися на карту, тільки західний напрямок у нас без погроз. З військової точки зору це небезпечна ситуація, якщо ви один, а навколо вас півкільцем стоять сили, з якими потрібно боротися".

"Скупчення ЗС РФ на кордоні з Україною спостерігається з 2014 року стабільно, - додає військовий оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. - Вони або нарощують сили, або йде передислокація в ході навчань. У цьому немає нічого дивного. Зараз, звинувачуючи Україну в провокації в Керченській протоці, Росія повинна якось реагувати на введення воєнного стану в Україні. Таким чином, збільшення угруповання - скоріше медійний і пропагандистський фактор для демонстрації реакції Кремля на "недружні" кроки з боку України".

Втім, почати наступ теоретично Кремль може і дрібнішими силами при вдалому моменті.

"Головне вплутатися, а потім вже нарощувати сили, адже є ще військово-політичні обставини. Не менш п'яти разів готувався захоплення Криму. Але Путін його провів тоді, коли наша державність була максимально ослаблена. А до цього був варіант з Тузлою, але там у них не вийшло", - підкреслив Ігор Романенко.

Але навіть якщо угруповання чисельністю в 240 тисяч багнетів і збереться на російсько-українському кордоні, то "щоб задіяти все це угруповання, потрібна дуже вагома причина, - додає Олександр Коваленко. - Захоплення катерів, яке підноситься як вторгнення України в територіальні води РФ, не може бути такою причиною".

"Тому на даному етапі Росія не почне широкомасштабний наступ, - запевняє екс-глава Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж. - Так, вона збирає на кордонах свої збройні сили, направляє новий контингент. Зараз у росіян концепція створити на заході країни потужний військово-стратегічний блок з урахуванням перспективи протистояння з НАТО. Але почати широкомасштабний наступ зараз нереально. Днями я повернувся з Вашингтона, де спілкувався з керівництвом США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Китаю, і вони чітко орієнтуються, що є моделі стримування, і початок такої операції проти України передбачав би, що весь світ об'єднався проти РФ, зокрема й НАТО, використовуючи військові засоби".

У підсумку, якщо на загострення по всій Україні Путін піде з малою вірогідністю, то накачати Донбас новими партіями зброї і відпускників, посунувши лінію фронту на сході на свою користь, Кремль цілком здатний. Але чи отримає вигоду?

"Але справа в тому, що якщо вони почнуть повномасштабний наступ наявними силами, то зіткнуться з дуже серйозним опором. І користі від цього в плані розширення територій не буде. Успіх наступу можливий тільки при повномасштабній підтримці РФ, а, з огляду на обмежений контингент російських військ на Донбасі, вони не зможуть здійснити наступ. - каже Коваленко. - РФ не знає зараз чого чекати від міжнародного співтовариства після інциденту в Керченській протоці. З одного боку Європа відреагувала стримано, але однозначно якісь рішення будуть прийняті, можливо, у форматі санкцій, або обмеження проходу для російських кораблів через міжнародні протоки. Відповідно, нагромаджувати на себе додаткові обмеження, які явно будуть в разі загострення на Донбасі, Росія не може собі дозволити".

Джерело: Апостроф

Наслідки могли бути ще гіршими. Пошту з вибухівкою мав відкрити сам посол: Деталі теракту в представництві України в Мадриді

середа, 30 листопад 2022, 19:22

Поштове відправлення, що вибухнуло на території посольства України у Іспанії, було спрямоване на адресу посла, а серйозніших наслідків вибуху вдалося уникнути завдяки реакції та професійним діям персоналу дипустанови. . Про це в коментарі "Європейські...