Без рук і ніг - сильні духом: У Києві ветерани АТО влаштували змагання з кросфіту (відео)

Айдарівець Костянтин керував розвідувально-диверсійним підрозділом. Наприкінці минулого року його група поверталася із завдання, коли потрапила у засідку. Куля влучила Костянтину в коліно – ногу зберегти не вдалося. А півроку тому розвідник захопився кросфітом, повідомляють Патріоти України з посиланням на "5 канал".

"Для швидкого відновлення – саме кросфіт підходе для таких бійців, як ми. Якщо без кінцівок, контузія", – боєць батальйону "Айдар" ЗСУ (2014-2015) Костянтин Фішер

"Ми виконували задачу – порахувати ворожу важку техніку. Скупчення її було за Голубовським – тоді контролювалось сепаратистами. Дізнались, що ми там – хотіли захопити у полон. Бо для них розвідник – це як манна небесна. Я і став на міну…", – розповідає військовий 92-ї бригади ЗСУ (2014-2015) Михайло Ващенко.

Так Михайло втратив праву ногу. Проте у відчай не впав. Навпаки, вирішив підтримати побратимів, які повернулися з війни з інвалідністю. Так виникла ідея організувати ці змагання для АТОвців – "Відважний воїн".

Ващенко пояснює: "Усі хлопці, що отримали поранення, та ті, що не отримали. У нас всіх один діагноз – війна. Ми всі інваліди по-суті. Просто поспілкуватися, зрозуміти один одного. Навіть просто помовчати поруч – уже якось полегше, розумієте?".

У журі головує володар кількох титулів Найсильнішої людини України та світу. Василь Вірастюк нині й сам проходить реабілітацію після операції на нозі.

"Хлопцям необхідно знати, що вони можуть себе реалізувати, як абсолютно нормальні члени суспільства", – наголошує володар титулу "Найсильніша людина світу".

Машина, в якій їхав Вадим Свириденко, нині уповноважений Президента з питань реабілітації поранених учасників АТО, на початку 15-го року вивозила поранених з-під Дебальцевого. Але підірвалася на міні. Вадим кілька діб пролежав на двадцятиградусному морозі. Втратив обидві руки та обидві ноги, і теж бере участь у змаганнях.

Ветеран 128-ї гірсько-піхотної бригади, який нині опікується пораненими бійцями, твердить – в Україні досі немає достатньої спортивної та реабілітаційної бази для інвалідів-АТОвців: "Немає у хлопців спортивних протезів. Вони займаються зі звичайними. Немає залів. Мало, хто підтримує. Потрібна більша підтримка – і державна, і збоку меценатів. Так що я звертаюся до всіх, хто може допомогти – будемо тільки раді".

За даними Вадима нині лише у Києві та області живуть близько 300 АТОвців, які втратили кінцівки.