"(Без)коштовна медицина": Кожен другий хворий в Україні відмовляється від лікування через високі ціни на ліки, - результати дослідження

Кожен другий пацієнт в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів. Головною проблемою 94% пацієнтів, які брали участь у фокус-групах, вважають саме високу вартість препаратів. При цьому 48% пацієнтів скаржаться на підробки та неякісні ліки. А відсоток тих, хто вдається до самолікування, сягає майже 70%. Такими є результати дослідження, проведеного в рамках проекту USAID «(Без)коштовна медицина» та виконаного БФ «Пацієнти України», передають Патріоти України.

«Безкоштовна медицина в Україні – це міф. По факту кожен пацієнт платить двічі – у вигляді податків та під час візиту до лікаря. Медицина має бути якісною і доступною водночас. Поки ж українцям доводиться відмовлятися від лікування, відкладати його або вживати ліки, консультуючись у знайомих чи в інтернеті. Часто українські пацієнти не знають про безкоштовні державні програми лікування та можливість отримувати безоплатні ліки», – зазначила виконавчий директор БФ «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.

Згідно з результатами дослідження, більш ніж 56% пацієнтів вживали лише частину прописаних ліків з фінансових причин. 43% хворих довелося позичати кошти на лікування або продавати коштовні речі, майно. Ці дані разом із висновками та рекомендаціями БФ «Пацієнти України» передали в МОЗ України з метою вдосконалення вже запущених реформ.

«Медичні послуги в Україні повинні бути якісними й доступними для кожного пацієнта, і ми робимо все можливе, щоб реформа медицини стартувала вже в цьому році. Сподіваємося, що до травня буде прийнято закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Крім того, з квітня 2017 року планується впровадження програми реімбурсації (компенсації) вартості ліків в аптеках. На це уряд виділить 500 млн гривень. До кінця року має запрацювати й єдина електронна база всіх пацієнтів», – розповіла в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

На сторінках дослідження також йдеться про те, що майже 69% хворих займаються самолікуванням, не звертаючись за допомогою до лікарів. Причини такої ситуації – дорожнеча медпослуг, недовіра до лікарів та низька культура лікування самих українців. Половина всіх українців вживали ліки за порадами знайомих чи рекомендаціями в інтернеті.

«Цим дослідженням ми хотіли не лише продемонструвати проблеми українських пацієнтів, а й «озброїти даними» уряд України. Його результати призначені для інформування, використання при впровадженні реформ, спрямованих на вирішення проблем кожного окремого пацієнта і, таким чином, населення в цілому. Адже реформа системи охорони здоров’я є пріоритетною для України», – зазначає Директор Регіональної місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Сьюзан К. Фріц.

Українці не довіряють лікарям. Майже 40% учасників фокус-груп скаржились на непрофесійність медперсоналу. Загалом йдеться про некомпетентність та байдужість лікарів, про те, що лікарі часто не розпитують пацієнта про його стан і не пояснюють, чи пояснюють надто поверхово, що саме вони призначають. Медики лише в половині випадків пропонують пацієнтам дешевші та дорожчі ліки на вибір. Третина пацієнтів зізнаються, що лікарі виписують надто багато ліків. Також однією з причин недовіри пацієнти вважають корупцію в лікарнях.

При цьому аналіз топ-100 найбільш продаваних ліків в аптеках України показав, що пацієнти щорічно витрачають понад 3 млрд грн на препарати, без яких можна було б обійтися.

Таким чином, аби почати лікування, пацієнтам доводиться вдаватися до різних стратегій: відкладати лікування, проходити неповний курс, позичати кошти, продавати майно. Це слугує підтвердженням непослідовної фармацевтичної політики в Україні: фінансовий тягар майже завжди лягає на плечі хворого.

Дослідження проводилось у квітні – вересні 2016 року із застосуванням таких методологічних підходів: кабінетне, якісне (глибинні інтерв’ю з пацієнтами й лікарями, фокус-групи) та кількісне (Омнібус) дослідження. Експертну підтримку в дослідженні надавали Школа охорони здоров’я НаУКМА та Київський Міжнародний Інститут Соціології.