Богослов УПЦ МП докладно розповів, що не влаштовує його конфесію в законопроекті Верховної Ради (відео)

У студію Громадського Радіо навідався магістр богослов’я та паламар УПЦ МП Олександр Хахалін. До розмови також долучився співавтор законопроекту "Про особливий статус релігійних громад", народний депутат Сергій Висоцький. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Громадське радіо.

Євген Павлюковський: В чому Священний синод вбачає небезпеки, якщо законопроекти № 4128 і № 4511 буде прийнято?

Олександр Хахалін: Цей синод відбувався на честь 25-річчя проведення Архієрейського Собору в цьому монастирі в 1992 році, коли стався «великий розкол» в Україні. Цей закон буде не просто контролювати дії УПЦ МП, з точки зору УПЦ він тлумачиться як той, що обмежує. Виходить, що держава втручається в релігійні справи, хоча офіційно Україна є позарелігійною державою.

Не забувайте, що УПЦ є єдиною організацією в Україні, яка є повністю територіально цілісною, бо на цьому соборі був Лазар — митрополит сімферопольський і кримський.

Євген Павлюковський: Знаємо випадки, коли певні священники УПЦ МП відмовляються служити службу за бійцями АТО. Чи можуть ці речі бути відрегульовані без втручання держави?

Олександр Хахалін: З точки зору теології це називається приватною богословською думкою. Це має регулювати Священний синод УПЦ. Він має налаштовувати цих священників, що вони служать в Україні, вони мають обов’язково це ліквідувати, щоб у суспільстві не було духовного розколу на рівні національної свідомості.

Громада має писати місцевому митрополиту, який має звертати на це увагу.

Євген Павлюковський: У яких саме пунктах законопроекту вбачає загрозу Священний синод УПЦ МП?

Олександр Хахалін: Головні пункти — ті, що стосуються контролю над органами керування УПЦ.

Євген Павлюковський: Пане Сергію, чому ви вважаєте прийняття цього законопроекту необхідним для українського суспільства?

Сергій Висоцький: Законопроект є частиною глобальної концепції щодо політики України стосовно православної церкви та релігійного життя. Концепція передбачає те, що нам потрібна помісна Автокефальна українська православна церква. Нам потрібно досягти своєрідного балансу у внутрішньоправославному житті в Україні.

Щодо цих законопроектів, то у нас є позитивний порядок денний, який передбачає стимулюючі кроки щодо приходу сюди Константинопольського патріархату та Автокефальної української православної церкви.

Перший законопроект — про вільний перехід громад. Він передбачає право вільного переходу громад в інші релігійні організації. Майно — одне з питань законопроекту.

Інший законопроект — щодо спеціального статусу релігійних організацій з центром в країні-агресорі — допомагає продемонструвати українському суспільству та Константинопольському патріархату те, що ми можемо займати рішучу позицію щодо московських впливів на державність України. Ми всі знаємо історію церков в Радянському Союзі, ми всі знаємо, як КДБ завербовував «батюшек».

У 2014 році були приклади, коли під виглядом православних монахів в Україну їхали диверсійні групи.

Якщо на керівну посаду в церкві призначається людина, яка підтримує анексію Криму, чи може держава це дозволити? Ні, не може. Якщо ви як церква ніяк не берете участі в антиукраїнській діяльності, підтримці терористичних організацій, то чого вам боятися?

Андрій Куликов: А чого бояться церкви УПЦ МП?

Олександр Хахалін: Перше, чого боїться УПЦ, — це втручання держави у релігійні справи.

Якщо законопроект реформувати, можливо, він буде регулювати суперечливі питання, але це буде вже інший закон.

Андрій Куликов: Чи є спроби перепідпорядкувати єпархію УПЦ в Криму?

Олександр Хахалін: З боку російської влади цього не відбувається. РПЦ та УПЦ жодного разу не пробували цього робити через те, що цим православна церква показує, що є прихильником територіальної цілісності.

Євген Павлюковський: Межа між прихильниками Київського патріархату та Московського проходить між Сходом і Заходом?

Олександр Хахалін: Після того, як відбулася кримська історія, самопроголошення «ЛДНР», межа змінилася, вона вже не географічна.