
Моральний піз...! Останніх кілька років маю звичку завжди підвозити людей у формі. Тиждень тому, повертаючись з роботи додому по трасі Чоп-Київ, дивлюсь на виїзді зі Стрия, стоїть військовий з рюкзаком і спиняє авто. Я зупиняюсь, кажу сідайте. Перша фраза «але я не маю грошей». Кажу, та взагалі не питання. Запропонував води, яблук.
Розказує свою страшну історію про поранення, як у Чернівцях у госпіталі лежав, і їде, щоб побачити діточок, живе в Червонограді. Питаю, а чому не на автобусі, а тут на окружній стояли? Автобус не взяв, бо посвідчення і військовий квиток забув у госпіталі. Ну добре. Доїжджаємо до Львова, а він починає, майже зі сльозою на очах, просити гроші, щоб хоч з чимось до діточок приїхати. Каже, віддам, на картку скину. Кажу не треба , просто дав йому і все.
Сьогодні їду, на виїзді зі Львова знову в формі хтось спиняє машину, зупиняюсь, сідає в машину і знову «але я не маю грошей». Чую щось знайоме. Я подивився і офігів. Ну, думаю, що буде далі розказувати. Те саме, тільки з львівського госпіталю в Івано-франківську область, в село, їде. Я послухав хвилин 10-15, а потім кажу а ви зі мною тиждень тому їхали. Він чуть не обкакався. Замовк і ні слова. Я по середині дороги його висадив. Шкода, що спішив на операцію, а так би, як мінімум, потрібно було голого впустити по трасі без форми. Навіть не знаю, як таких моральних виродків краще наказувати.


Фото "героя":






В Україні кардинально змінюють правила надання державної соціальної допомоги, прив’язавши виплати не лише до доходів родини, а й до обов’язкового пошуку роботи. Про це пише Судово-юридична газета, передають Патріоти України. Відповідні положення містит...
Порушення сну можуть бути пов’язані зі змінами структури головного мозку. Зокрема, науковці виявили ознаки зменшення обсягу тканин у таламусі — ділянці, яка бере участь у передаванні сенсорної інформації та регуляції уваги. Такі зміни потенційно можуть...