Хіти тижня. Треба народжувати дитину? Їдьте... в окупований Луганськ

Учора один патологічно брехливий, фальшивий чоловік навернув брили такого знадного обману з приводу того, як нам масляно живеться, що добу уже і бридко, і гидко. Нині своєю статтею Ірина Веригіна, пам’ятаєте, в недавньому в. о. голови Луганської обласної державної адміністрації розставила, можна сказати, всі крапки над «і». Вона написала: «для багатьох пенсіонерів Станично-Луганського району медичне обстеження легше пройти в квазі-ЛНР, ніж в обласній лікарні у Сєверодонецьку.

Коли я про це стала виясняти у людей, вони пояснили, що до Сєверодонецька важко добратися і, що найголовніше, - за всі обслідування потрібно платити не малі кошти, а там, у квазі-ЛНР, на медичній карточці стоїть літера «У» (Україна) і пенсіонери проходять обстеження безкоштовно, до того ж онкохворим надають необхідну допомогу. Сюди, на окуповану територію, ходять і народжувати дітей…

Оце і є інформаційна політика, боротьба за душі і серця (в прямому і переносному значенні) слова».

Усе зрозуміло, панове начальники з високих Печерських бугрів? І це зовсім не сепаратистська пропаганда, не реклама принад, так би сказати, воєнного життя, а брутальна реальність нашої жахливої дійсності. Нашої насампред! Одначе і це ще не все. Читаємо далі:

«Пригнічує і те, що на території Станично-Луганського району так і не працюють українські телеканали, тож люди черпають інформацію з російських пропагандистських джерел».

З медициною, це, звичайно, катастрофа. Але даний приклад (а пані Веригіній я повністю довіряю) - живий агітпункт, переконливий доказ того, де насправді краще людям зараз живеться, коли для народження дитини їм потрібно під канонаду пострілів добиратися під покров бойовиків. Що ж це там за терористична республіка така? Можливо, така, як у нас «хунта»?

Мене в цій ситуації, як фахівця більше, чесно кажучи, цікавить дещо інше: чому на п’ятому році війни вся прифронтова смуга, як стверджує та ж автор публікації, не покривається жодним українським теле- радіоканалом. Відтак, уся тамтешня територія - зона безберегого впливу брехливої кремлівської пропаганди. В ефірі – жодного мурашиного писку по-українськи.

Щоб вам роти повикручувало високорангові київські брехуни і казнокради. Чим же ж займається, ось уже четвертий рік (!) поспіль цей недолугий кум Порошенка гидливо обізваний Мінстецем? Де наші теле-радіовишки, передавачі, підсилювачі, де, нарешті, україномовні газети? Чим же ж можна займатися майже 1300 діб, від 2 грудня 2014 року, відколи з’явилося міністерство? За це потрібно не просто судити, а відправляти на рудникові копальні у Жовті Води…

***

Стаття І. Веригіної розміщена тут - https://www.facebook.com/profile.php?id=1000033945...