
Мафіозні структури не можуть існувати лише завдяки організаторам злочинних схем, корумпованим чиновникам і представникам силових органів. Для їхньої роботи потрібні також звичайні працівники, які погоджуються виконувати незаконні завдання, нерідко розуміючи справжній характер своєї діяльності. Саме готовність людей заплющувати очі на злочини заради заробітку створює сприятливі умови для розвитку кримінального бізнесу, передають Патріоти України.
На цьому наголосив журналіст і публіцист Віталій Портников у програмі «Чорна скринька» на Еспресо. Він висловився під час обговорення другої серії операції «Карфаген», спрямованої проти діяльності злочинної організації та пов'язаних із нею офісів.
Під час розмови ведуча Катерина Некреча звернула увагу на масштаби діяльності, про які йдеться в межах другої серії операції «Карфаген». За її словами, під прикриттям злочинної організації працювали понад 50 офісів, у яких були залучені тисячі людей.
Ідеться не лише про керівників схем, а й про численних працівників, які телефонували потенційним жертвам і брали участь у шахрайстві. На думку Портникова, такі люди часто розуміють, що займаються незаконною діяльністю, однак погоджуються на неї через фінансову вигоду.
Журналіст звернув увагу на те, що навіть підозріло висока оплата за нескладну роботу не завжди змушує людей замислитися над її походженням. Частина працівників може переконувати себе, що відповідальність за злочини нестимуть виключно організатори, а вони самі лише виконують певні завдання.
Однак саме така позиція, за словами Портникова, дозволяє кримінальним структурам залучати дедалі більше людей і розширювати свою діяльність.
«Мафія завжди існує там, де існує дефіцит моральності у суспільстві. І, очевидно, де є проблеми з економікою та можливостями заробити гроші», – пояснив журналіст.
Як приклад масштабного впливу нелегального бізнесу на повсякденне життя міста Портников навів ситуацію у Львові.
За його словами, після закриття офісів кол-центрів виникли проблеми в місцевому ресторанному бізнесі. Причина полягала в тому, що працівники цих офісів були постійними клієнтами ресторанів і кав'ярень, а після припинення діяльності кол-центрів частина закладів втратила відвідувачів.
Цей приклад, на думку журналіста, демонструє, наскільки глибоко незаконні структури можуть інтегруватися в економічне життя міста. Їхня діяльність створює не лише мережу безпосередніх учасників шахрайства, а й формує навколо себе попит на послуги інших підприємств.
Водночас така економічна активність не змінює злочинного характеру походження грошей. Навпаки, вона може створювати ілюзію звичайного бізнесу та нормальної господарської діяльності, хоча джерелом доходів є обман людей.
Для пояснення механізмів роботи мафіозних структур Портников звернувся до прикладів з історії Італії.
За його словами, місцеві злочинні угруповання залучали до фінансових схем звичайних селян і робітників. Їм пропонували оформлювати на себе державні кредити, призначені для будівництва житла, а отримані кошти передавати представникам мафії.
Люди погоджувалися на такі пропозиції, розраховуючи заробити гроші. Однак після отримання фінансування злочинці зникали, залишаючи позичальників із фінансовими зобов'язаннями та недобудованими будинками.
«Потім злочинці зникали, і притягнути їх до фінансової відповідальності було неможливо. Що можна взяти з бідної людини, яка нічого не має?» – зазначив Портников.
Ця схема, за його поясненням, показує, як кримінальні угруповання використовують складне матеріальне становище людей і їхнє бажання отримати додатковий дохід. У результаті ті, хто погоджувався на сумнівну пропозицію заради заробітку, самі опинялися в ситуації фінансової відповідальності, тоді як організатори незаконної діяльності уникали наслідків.
Портников також наголосив, що проблема організованої злочинності не обмежується державами зі слабкою економікою, низьким рівнем життя або недостатньо ефективними правоохоронними органами.
Мафіозні структури продовжують існувати навіть у країнах із розвиненою економікою, демократичними інститутами та сильними силовими структурами. На підтвердження цього під час ефіру ведуча навела дані щодо японської якудзи.
За озвученою нею статистикою, у 2009 році кількість членів якудзи та пов'язаних із нею осіб перевищувала 80 тисяч. Натомість наприкінці 2025 року цей показник становив близько 17,6 тисячі.
Ці цифри свідчать про суттєве скорочення чисельності японських злочинних угруповань, однак не означають повного зникнення організованої злочинності.
«Треба розуміти, що це діє і навіть у країнах, де держава з цим бореться, де є високо розвинена демократія і силові структури. І все одно це є», – підсумував Портников.
Таким чином, журналіст звернув увагу на те, що боротьба з мафією не може зводитися лише до затримання її керівників або закриття окремих офісів. Важливу роль відіграє і готовність суспільства відмовлятися від участі в сумнівних схемах, навіть якщо вони обіцяють швидкий і значний заробіток.
Адже організована злочинність потребує не тільки тих, хто створює схеми та керує ними, а й людей, які погоджуються забезпечувати їхню щоденну роботу. І саме суспільна толерантність до такого співучасті, за оцінкою Портникова, стає одним із чинників існування мафії.
Мафіозні структури не можуть існувати лише завдяки організаторам злочинних схем, корумпованим чиновникам і представникам силових органів. Для їхньої роботи потрібні також звичайні працівники, які погоджуються виконувати незаконні завдання, нерідко розу...
У матеріалі «ФАКТІВ» військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак та політолог Володимир Фесенко окреслили чинники, за яких війна Росії проти України може знизити інтенсивність або наблизитися до реальних домовленостей. Серед ключових скл...