Реактивні "Шахеди" летять під 600 км/год: Чому кулемети проти них безсилі і що змінюють у ППО Києва

неділя, 22 листопад 2026, 11:38

Росія дедалі активніше застосовує реактивні безпілотники, які літають значно швидше та вище за звичні дрони з пропелерами. Як розповів в інтерв'ю «ФАКТАМ» учасник добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) № 31 «Київ» Деснянського району та головний спеціаліст відділу організації територіальної оборони Управління з питань оборонної роботи КМДА Анатолій Петров, звичайні кулемети проти таких цілей у великій висоті вже вкрай обмежені, передають Патріоти України з посиланням на "Факти".

Кулемети ефективно дістають вгору приблизно на 1,5–2 кілометри, тоді як реактивні дрони можуть підійматися до 5 тисяч метрів і розвивати швидкість 500–600 км/год і більше. За словами Петрова, масова поява реактивних «Шахедів» фактично зводить до нуля ефективність кулеметів (зокрема й великокаліберних) по таких цілях, тож головне навантаження у знищенні реактивних дронів нині несуть авіація, зенітно-ракетні установки на кшталт «Гепарда», а також нові засоби ураження.

Серед ключових напрямків, які вже застосовують або розвивають для протидії швидкісним і висотним безпілотникам:

  • Дрони-перехоплювачі — у Києві діють шість ДФТГ, і одне з них, «Легіон Оболонь», уже отримало дозвіл та застосовує перехоплювачі P1-Sun, атакуючи реактивні дрони зустрічним курсом («в лоб»), оскільки наздогнати їх на швидкості 500–600+ км/год складно
  • Роботизовані турелі — автоматика допомагає ідентифікувати ціль та розрахувати траєкторію з урахуванням швидкості, вітру й температури, що робить їх значно ефективнішими за стрільця, особливо якщо вловити дрон до різкого маневру заходу на ціль або коли він іде без складних маневрів
  • ПЗРК («Стріла», «Ігла») — здатні збивати реактивні «Шахеди», але потребують візуального контакту, ускладнюються хмарами чи нічними умовами без тепловізора, не мають системи «свій-чужий» (можуть перенацілитися на інше джерело тепла, наприклад двигун вантажівки чи багаття) і вимагають регулярного тренування

Як влаштована робота ДФТГ у Києві та безпека в місті

Сам підрозділ Петрова — ДФТГ № 31 «Київ» — має на рахунку понад 100 підтверджених збитих повітряних цілей і навіть одну низьколетючу крилату ракету, уражену з кулемета; кожен кулемет там обладнаний засобами відеофіксації для підтвердження результатів. При цьому учасники ДФТГ залишаються цивільними людьми (переважно віком 50+), чергують у вільний час без грошового забезпечення від держави — держава забезпечує зброєю та боєприпасами, а раз на рік за рішенням Київради передбачена матеріальна допомога. Побут на утеплених позиціях з автономним живленням і гарячим харчуванням значною мірою підтримують самі добровольці та небайдужий бізнес.

Участь цивільних добровольців підпорядковується бригадам ТРО і суттєво розвантажує кадрових військових — на окремих позиціях мобільних і стаціонарних груп замість 10 бійців можуть працювати 1–2 військовослужбовці разом із добровольцями. До підрозділів запрошують охочих без прив'язки до місця проживання (у ДФТГ № 31 служать люди з Києва, області та навіть Вінниці), зокрема тих, хто має бронювання, а також чоловіків без броні та жінок — у підрозділі діє жіноча мобільна вогнева група. Охочі можуть звернутися за телефоном (044) 430-68-26 або через сайт Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Щоб робота ППО в межах міста не загрожувала жителям і житловій забудові, діють суворі правила:

  • відкривати вогонь без команди військовослужбовця з планшетом оперативної обстановки заборонено, щоб уникнути «дружнього вогню» по власних літаках чи вертольотах
  • наказ вказує конкретний сектор (наприклад, «Ціль на 10. Вогонь!»), де немає житлових будинків, а стріляти навздогін заборонено
  • на виконання команди відводиться орієнтовно 10–15 секунд, тож навички мають бути відпрацьовані до автоматизму

Чому сітки не рятують від «Шахедів» і як дрони полюють на групи

Відповідаючи на запитання про пасивний захист мостів та інших об'єктів, Петров зазначив, що звичайні сітки ефективні проти невеликих FPV-дронів, але проти важкого і швидкого «Шахеда» — як звичайного, так і реактивного — не встоять. Натомість реальний захист здатні забезпечити бетонні конструкції та, ймовірно, товсті металеві троси.

Окремо він звернув увагу на зміну інтенсивності атак: якщо рік тому між нальотами «Шахедів» могло минати по 6–12 годин, то тепер дрони запускають майже безперервно — невеликими групами постійно і «зграями» кожні 6–8 годин, хоча більшість збивають за межами Києва. Додатково противник застосовує дрони з елементами штучного інтелекту або ручним наведенням через камеру для полювання на мобільні вогневі групи; коли дрон перед атакою набирає швидкість, бійці за звуком і протоколом миттєво відходять в укриття, а мобільність груп ускладнює їхнє виявлення. Також, за словами Петрова, навколо роботизованих турелей потрібна охорона, оскільки ворог може шукати через соцмережі охочих за гроші вивести техніку з ладу, а перші кроки зі створення Космічних сил у складі ЗСУ мають посилити раннє виявлення пусків і позицій пускових установок.

Реактивні "Шахеди" летять під 600 км/год: Чому кулемети проти них безсилі і що змінюють у ППО Києва

неділя, 22 листопад 2026, 11:38

Росія дедалі активніше застосовує реактивні безпілотники, які літають значно швидше та вище за звичні дрони з пропелерами. Як розповів в інтерв'ю «ФАКТАМ» учасник добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) № 31 «Київ» Деснянського району та...

"Китай з'їсть і не вдавиться": Загородній назвав головний страх Кремля після тристороннього саміту в Шеньчжені

неділя, 22 листопад 2026, 11:20

Політичний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю «Главреду» розкритикував практичну вагу тристоронньої зустрічі в китайському місті Шеньчжень за участю президента США Дональда Трампа, глави КНР Сі Цзіньпіна та російського лідера Володимира Путіна. На йог...