Хіти тижня. У Росії висміяли нову істерику патріарха Кирила

"Щось я не зрозумію, з чого наш Святіший раптом сполошився і сповіщає нас про наступаючий кінець світу. Ну, та він, звичайно, ближче до самого Верху сидить, у нього, може, інсайдерська інформація, що Син Божий, осідлавши свого осла, збирається вдруге відвідати нас із генеральною інспекцією, наскільки успішно ми тут грузнемо в наших гріхах. Ми, недопущені до цих таїнств, дивуємося: як це, кінець світу? Всього світу або тільки світу в одній окремо взятій країні? І за що?", - зазначив він.

За його словами, в Росії "все добре". "Олімпіаду з тріумфом провели, Крим у рідну гавань успішно відбуксирували, шахтарям і трактористам Донбасу гуманітарну допомогу надали, своїм пенсіонерам видали по 5 тисяч на рило, а з Сирії війська вже вивели навіть кілька разів. Ми практично всі - 86% - одностайні. Ми за, а ті, які не ми, чомусь проти. Вони нас ненавидять, але ми до цього звикли, і їхні санкції плюс наші контрсанкціі нам навіть на користь, бо сприяють розвитку нашого аграрного комплексу. Так що все йшло до вчорашнього дня, як то кажуть, шляхом, і раптом - на тобі! - Апокаліпсис! Наближається!" - заявив Войнович.

Письменник був дуже здивований звістці про те, хто винен у передбаченому Апокаліпсисі. "Я грішним ділом подумав, що винні ті, які забезпечили нам вищеописане благоденство, включаючи 5 тисяч на рило. А виявляється, ні-і! Винна у всьому - як одразу не здогадатися? - інтелігенція. Це вона робить багато чого поганого і - увага! - демонструє гріх через кіно і театр. Ось у чому корінь! Раз це так і нам всім загрожує Страшний Суд, тоді, може, влаштувати його заздалегідь і своїми силами? Якщо з усією інтелігенцією одразу впоратися важко, то можна обмежитися поки режисерами кіно і театру. Тим більше, що початок уже покладено. Одного вже посадили, інших внесли у список, тепер залишилося всіх їх скинути в геєну вогненну або хоча б туди, де під конвоєм подібний контингент робить щось корисне. Валить, припустимо, ліс або шиє рукавиці. Тоді-то ми всі врятуємося", - підсумував він.

Опублікував: Олег Устименко