Таке зізнання він зробив в інтерв'ю "Радио свобода", передають Патріоти України.
За його словами, колишні бранці бойовиків після звільнення потребують постійно медичної і психологічної допомоги. Ускладнення фізичного і психологічного характеру зазвичай проявляються через три місяці, іноді і через рік.
"Коли я звільнився з полону, у мене був широкий набір всяких хвороб, я схуд на 25 кг (на момент звільнення я важив 40 кг) і видавав тваринні звуки, що нагадують гавкіт собаки. Це було найтяжчою спадщиною полону. Уявіть, коли з тебе вивергається "лава" різних тваринних звуків, яку неможливо зупинити або заглушити. Повірте, це дуже боляче і емоційно важко! Мені доводилося постійно прикривати обличчя і просити вибачення у співрозмовників, пояснюючи, що це не заразно. Але багато хто все одно відверталися, особливо важко находиться було в громадських місцях, де тобі починають робити зауваження або дорікати в тому, що є рознощиком зарази. Це дуже важко було пережити", - розповідає Поляков.
Він зазначає, що тільки через два роки після полону фахівцям вдалося знайти причину цього "тваринної вимови". "Мене підлікували, але сказати, що остаточно я від цього позбувся, не можна! Доводиться лягати в лікарню кожні півроку, все це на платній основі", - зізнається колишній полонений.
За словами Полякова, він так і не зміг адаптуватися до мирного життя. Переживати складності йому допомагає робота над законом про статус полонених.
“Після сьогоднішнього російського “прильоту” по місту Дергачі дивом вижив пес Річард. Авіабомба влучила зовсім поруч. Тваринка не хотіла ні їсти, ні пити. З одного його погляду стане зрозуміло, що він думає про тих нелюдів”, – написав Василенко. В очах...
Три тижні тому ТСН розповідала про одну з судових справ - дві жінки стверджують, що мають право на виплати бійця, який зник безвісти на Донеччині. Одна - колишня дружина, друга - нібито законна. Початок цієї історії такий - військовослужбовець зникає б...