Маленьке диво 19 лютого, завдяки якому вистояв Євромайдан

Нечисленні протестувальники, які зранку 19-го ще залишалися на Майдані, готувалися до останнього бою. Готувалися вмирати – перевдягнувшись у чисту білизну, обдзвонювали рідних попрощатися, а потім зносили останні шини для вогняної барикади, збирали бруківку – свою єдину зброю…

Йдеться про 7-му ранку 19 лютого – коли "беркутівці" вже вишиковувалися, щоби йти на новий штурм. Саме тоді з тилу Євромайдану, там, де вже не було охорони, в спину самооборонцям забігла, як спочатку здалося, сотня "тітушок" з битами та щитами. Це був би остаточний розгром, адже протистояти атаці з двох боків мітингувальники не змогли б...

От саме тоді сталося те маленьке диво, завдяки якому Майдан встояв – бо з тилу від Бессарабського ринку до євромайданівців бігли ніякі не "тітушки"! Це була підмога зі Львова, якій вдалося двома автобусами прорватися до Києва крізь кордони даїшників.

Брати! Пробачте, що їхали так довго! – такими були перші слова хлопців зі Львівської сотні до ошелешених євромаданівців. І диво на цьому не скінчилося: львів'яни одразу пішли в наступ, ця мізерна сотня людей кинулася на ВВ-шників, й ті з відчайдушними вигуками "бандери прорвалися" почалися тікати вгору по Інститутській, затоптавши при цьому навіть озброєних автоматами "беркутівців", які рушили їм на допомогу.

Потому цей вже некерований натовп з армійців внутрішніх військ та спецпризначенців викликав паніку і в "тітушок", які отаборилися в Маріїнському парку – вони напіводягненими також кинулися звідти тікати. Уявляєте: "тітушки", ВВ-шники й беркутівці, які того дня мали всі шанси стерти з лиця землі знесилений й напівпорожній Майдан, – вони прожогом тікали лише від сотні львівських "бандерівців".

Тепер ви розумієте, наскільки силовики "боялися Бандеру", і чому всі нинішні "беркутівці", які служать тепер в новій реформованій поліції, продовжують "бандерівців" люто ненавидіти? Це вони й тепер мстяться нам за той свій тваринний жах, який охопив їх зранку 19 лютого від атаки сотні львів’ян.

Саме завдяки тій львівський сотні Майдан в той день і встояв – наляканий та дезорганізований "Беркут" не зміг вчасно піти на штурм, і цього часу вистачило, аби кияни набралися сміливості повернутися на Майдан. Й ситуація змінилася докорінно…

...Тим часом, вдень 19 лютого, так звані "лідери Майдану" знову пішли домовлятися з Януковичем – й знову все завершилося нічим. Зокрема, й через дзвінок Путіна, який пообіцяв Януковичу всіляку підтримку – напевно, й військову. Саме вітчизняну армію вирішив тоді використати "легітимний" для розгону Майдану – змінивши військове командування, він конвульсивно шукав людину, яка зголоситься віддати армійцям наказ застосувати проти мирних громадян автоматичну бойову зброю. На щастя, серед українських офіцерів таких не знайшлося… Відтак, лише протягом одного-єдиного дня ситуація на Євромайдані змінилася кардинально – зкривавлений і знесилений він мав бути остаточно знищений вже під час наступного штурму "беркутівців", але встояв завдяки маленькому диву – сотні львівян, які прорвалися до Києва й на куражі змусили "Беркут" й "тітушню" панічно тікати.

Коли ж армійці та СБУ відмовилися застосувати проти протестувальників автоматичну зброю, Янукович зрозумів, що програв і почав пакувати речі. А щоб прикрити свою втечу, наказав російським снайперським групам із ФСБ, що їх йому люб’язно надав Путін, відкрити вогонь по українцях на Майдані. Втім, це буде вже завтра, 20 лютого…

Євромайдан: хроніка 19лютого 2014 року – дивіться відео: