Мовне питання: Що пропонують нардепи замість скандального закону Колесніченка-Ківалова (відео)

Законотворці знову взялися вирішувати мовне питання. У парламенті зареєстровано декілька альтернативних законопроектів про державну мову, але суперечливі положення щодо так званих "мовних патрулів" чи "відповідальність за суржик", вже викликали суспільний резонанс.

Законопроектів – три. Однак, вони дуже схожі. Розробники кажуть, жоден з них не зачіпає приватного життя громадян. Стосуються законопроекти державної сфери, сфери послуг та освіти. Держслужбовці мають вести справи та виступати публічно лише українською. Також це стосується дошкільної, шкільної освіти, крім окремих класів для нацменшин, та ВНЗ. Також бізнес, де немає україномовної версії послуги чи товару, має її сформувати. Це розповсюджується і на ЗМІ.

За невиконання закону – штраф від 300 до 700 неоподаткованих мінімумів. Такий закон є в кожній європейській країні, кажуть розробники.

"Законопроект поданий на виконання вимоги Конституції, що держава забезпечує функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, і що це забезпечується законом, такого закону зараз, на жаль, немає, є русифікаторський закон Ківалова-Колесніченка, який треба скасувати і прийняти нормальний європейський", – переконує громадський розробник законопроекту Тарас Шамайда.

Документ вводить також відповідальність за навмисну наругу над державною мовою. Стежитиме за цим спеціальний уповноважений та 37 інспекторів. До них громадяни зможуть звернутись зі скаргами щодо порушення закону.

Саме ці пункти найбільше обурили противників втілення ініціативи. Побоюються, що це призведе до розколу країни.

Однак автори законопроекту кажуть, інспектори потрібні, щоб контролювати виконання закону. Це можна було покласти на поліцію. Однак, мовляв, це б збільшило ризик корупції. Та й в мовних аспектах не всі правоохоронці тямлять.

Документ поставлять на голосування, коли він пройде профільний комітет з питань культури і духовності. А до того мають ще розробити законопроект про мови нацменшин. Венеціанська комісія наполягає, щоб їх голосували в пакеті.

Борці за права україномовних вітають такий документ. Вони кажуть, адекватних аргументів у противників взагалі немає.

"Це їхня приватна справа якою мовою розмовляти, але освіта, влада мають бути державною мовою. Тоді тут буде Україна", – зазначає казкар Сашко Лірник.