Митрополит Онуфрій має скласти свої повноваження та піти у відставку, - ексклюзивне інтерв'ю зі священиком УПЦ МП

На тлі страшних подій на сході України зараз все більше суперечок та протистоянь відбуваються і серед наших співвітчизників-вірян, а також серед духовенства усіх церков держави. Як відомо, сьогодні в Україні діє три великі православні релігійні організації: УПЦ КП, УПЦ МП та УАПЦ. Петро Порошенко відкрито заявив, що виступає "за створення єдиної православної церкви в країні". Патріоти України взяли інтерв'ю у одного із священиків Києва, котрий представляє найчисельнішу православну конфесію країни. На наші питання відповів ієрей Лука (Радванський).

- Отець Лука, Ви є священнослужителем УПЦ МП. Вам відомо, що ставлення до Московського Патріархату у більшості наших патріотів-громадян, м'яко кажучи, не є привітним. Яка Ваша думка з цього приводу?

- Так, таке ставлення є. З одного боку воно є предвзятим через неінформованість населення, але з другого боку це досить логічно, бо, виходячи із реалій різкого конфлікту на сході країни - церква, назва якої ототожнюється із стороною агресора, закономірно викликає у людей обурення. РПЦ та УПЦ МП у жодному разі не є правими, коли захищають російські погляди та не визнають патріотичні дії наших співвітчизників. Бо, якщо назвався батьком, то не маєш казати, що одна дитина в тебе гарна, а інша ні. Така позиція веде до напруження конфлікта, і нікому не допомагає. Назви "московський" в Україні не має бути, звісно.

- Що Ви називаєте "неінформованістю населення щодо МП"?

- Я маю на увазі те, що церковні ЗМІ та священики на місцях мало уваги приділяють канонічним взаємовідносинам Київської Митрополії з Москвою. Завдяки титанічним зусиллям Блаженнійшого Володимира Сабодана та розумінню Святійшого Олексія ІІ Україна насправді має повну автокефалію, і голос московського патріарха має бути для нас лише дорадчим, а не керівним.

- Але зараз ця канонічність не виконується?

- Не в повному обсязі. Після смерті Блаженнійшого Володимира Москва зажадала "при поставлении епископа в Украине" радитись обов'язково з нею.

- І чому ж українське духовенство УПЦ МП не постало проти таких бажань ворожої держави?

- Розумієте, не все так чудово та лагідно у самій церкві. На сьогодні УПЦ МП витримує величезний тиск, як зі сторони внутрішньої державної влади (яка намагається підпорядкувати церкву собі), так і зі сторони Росії. Ще з часів Кравчука, який створив у єдиній на той час церкві дуже сильну опозицію у вигляді УПЦ КП, УГКЦ та УАПЦ. Кравчук використовував їх як важель впливу як на церкву, так і на Москву.

- Отче, яке Ваше відношення до УПЦ КП та УАПЦ?

- Якщо Ви питаєте за парафіян, які ходять у ці церкви, то там дуже багато чудових людей, віруючих та відданних Божій справі. Якщо Ви питаєте про те, чи має бути такий розкол, - ні, це недопустимо. А у розколі, як кажуть в Одесі: "При разводе двух людей виноваты как минимум двое".

- Отець Лука, офіційна думка УПЦ МП така: "патріарх Філарет - зрадник і розкольник та не має благодаті у його храмах, він має покаятись". Ви цю думку розділяєте?

- Я скажу наступне: якщо ти намагаєшся витягнути щепку з ока твого брата, то подивися в дзеркало, чи нема у твоєму оці бревна. Ворожнечею, лайкою та прокльонами у цій надзвичайно складній ситуації нічого не зробиш. На питанні "покаяння патріарха Філарета" зациклюватись не треба. Комусь казати: "Кайся, ти грішний!" - неправильно, людина цього не захоче. Якщо ти вважаєш, що людина у скруті (навіть духовній), то треба прийняти її такою, як вона є, та обійняти як брата. А потім вже вирішувати непорозуміння та суперечки, якщо це буде необхідно.

- Яке Ваше ставлення до ситуації на Донбасі? Яке ставлення церкви?

- Ви будете сміятись, але офіційної позиції в УПЦ МП до цього часу нема! А я - як можу ставитись до того факту, що люди помирають тисячами? Це жах, який треба спинити за будь-яку ціну. Війна - це прояв найбільшої ненависті. Винними я вважаю у цьому релігійних діячів, які нацькували свій народ. Це стосується і РПЦ, і УПЦ МП, та й в УПЦ КП і УГКЦ були священики, які відверто пітримували ворожнечу, хоча всі вони мали лягти кістьми, щоб не допустити кровопролиття.

- Який Ви бачите вихід із сьогоднішньої страшної ситуації на сході держави?

- Дозвольте і мені спитати Вас: а чого ми прагнемо? Якщо ставимо на меті зберегти життя, до чого нас закликає Христос, то маємо два шляхи: зробити, як, наприклад, Ізраїль - повністю відмежуватися величезною стіною від "ДНР" та "ЛНР", щоб вони, "вкусив сладости "русской жизни и свободы", за 2-3 роки, як славетно відома ЗУНР, благали нас, щоб ми взяли їх назад в Україну. Чи інший шлях - йти на компромісні домовленості, але у цьому випадку Україна буде у дуже важкому становищі: їй доведеться за свої кошти відбудовувати те, що зруйновано за ці роки, і мати під боком завжди "вибуховий пристрій" у вигляді людей, що затьмарені ідеєю "русской весны". Є й інша стежина: перемога за будь-яку ціну. Тоді ми не лише вкрай розколемо Україну, а й поховаємо десятки тисяч життів. Це не по-Божому, і Господь за це покарає.

- Отець Лука, на Вашу думку, об'єднання українських церков потрібне і можливе?

- Це вкрай потрібно і важливо. Від цього залежить не тільки спасіння України як держави, а й спасіння людських душ. Це можливо, якщо держава не буде використовувати і далі церкви як важель впливу на виборців. Без об'єднання Україна довго не витримає та вибухне, і зібрати її назад вже буде неможливо. Зараз у президента є унікальна можливість стати в один ряд з рівноапостольними Володимиром Хрестителем та Константином Великим, виступивши як гарант міжцерковних домовленостей. Запропонувати об'єднання церков та вибрати єдиного митрополита з подальшим висуванням у сан Патріарха. Але при цьому доведеться витримати увесь протокол, щоб не було повторення помилки Кравчука з УПЦ КП. Адже саме через невитримання протоколу Київський патріархат не визнали всі православні патріархати світу.

- Ця нова єдина церква має бути незалежною від інших держав?

- Так, звісно. Лише має бути всесвітньо визнаною. Через це проходили усі патріархії. І якщо ми дотримаємось протоколу, навіть Москва буде змушена її визнати (сміється. - авт.).

- Чи йде мова про "покаяння" патріархів УПЦ КП та УАПЦ, чи вони мають бути на одному рівні з УПЦ МП?

- Якщо мова йде про братнє об'єднання заради миру з Всесвітнім Православ'ям, то це вже є сповідь Істини. А якщо люди сповідують Істину, то вони не мають бути покарані. Але сьогоднішні предстоятелі усіх цих трьох церков мають добровільно піти у відставку зі складанням санів предстоятелів.

- І хто може бути предстоятелем цієї нової єдиної української церкви?

- Церква - це люди, парафіяни, а не митрополити та єпископи. Кожна з церков обере найшанованіших кандидатів, наприклад по три людини, з яких і буде створено Синод нової Церкви. Потім шляхом апостольського жребія Господь обере собі єдиного, який її і очолить. УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ мають бути на одному рівні у ній, бо на сьогодні, якщо намагатись змінити усіх священослужителів, на це не вистачить життя, але Господь дав нам через Апостолів "церковну ікономію". Тобто в критичних ситуаціях церква виходить не з канонічного права, а з людяності заради спасіння душ багатьох. Повторюсь: протокол має бути витриманий.

- Останнє питання. Отче, нам відомо, що в часи Євромайдану Ви допомагали нашим патріотам, а потім допомагали бійцям АТО. Як до цього ставилося Ваше керівництво, та чи не боїтесь Ви зараз давати таке відверте інтерв'ю, яке суперечить думкам митрополита Онуфрія та патріарха Кирила?

- Були люди, які це схвалювали, і були ті, хто відверто погрожував. Давати інтерв'ю не боюся, бо по-перше я - громадянин, та з усією відповідальністю висловлюю свою позицію. Так, мене іноді за це називають "церковним камікадзе" (сміється. - авт.). Але якщо людина каже правду заради рятування людських душ, вона не має нічого боятись.

03.05.2016.

Інтерв'ю взяла спецкореспондент Тетяна Гросул