Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
"Він із тих неговірких і спокійних чоловіків, із яких доводиться витягувати по слову, проте в мовчанні яких ховається безліч безцінних історій. "У Горлівці був, - говорить він про свій попередній бойовий досвід так, наче йдеться про найбуденніші речі. - У селищі Новгородське", - пише Олена Максименко на сторінці "Повернись живим" у Фейсбук, повідомляють Патріоти України, і продовжує:
"Вже два роки Роман працює снайпером, у минулому ж лишилася спокійна робота логістом та родина. "Війна для мене почалася з Майдану, - згадує він. - Після того, як почалися "заварушки" в Криму, уже було ясно, до чого це…"
"Піти на фронт одразу ж добровольцем він не міг, адже мусив утримувати родину: "Ми знімали квартиру… Коли почалася війна, я був у самообороні київській. У кожному районі свій підрозділ… на громадських засадах самоорганізовувалися. Коли отримав соціальні гарантії - так, підписав контракт. Певні уроки снайпінгу давалися ще з вишколом. Багато різних курсів проходив…"
Весна ще тільки починає заявляти про свої права, і в бліндажі, де ми спілкуємося, справжній дощ. Не рятують ані розкладені ганчірки, ані підставлені відра - на підлозі утворюються калюжі, вода крапає на тебе вночі… Проте боєць розповідає: затоплення - це ще не найгірша несподіванка з боку природи: "Тут усе тече, в Новгородському нас миші заїдали. Це було просто лихо, вони з’їдали геть усе, усе, що можна! Сьогодні отримали продукти, завтра вже нема!"
Не рятували й коти - вони часом переїдали гризунів, від чого їх нудило. "Якщо рюкзак не закриєш - наступного дня там уже два десятка мишей сидить, вони уже все погризли, пообсцикали - уже мишача колонія!.. - говорить боєць. - Якщо хтось їв сало і не помив руки - пообгризали пальці. Ґудзики відгризали, каремати їли… Ми їх пробували травити, купляли кілька кілограм отрути - не встигли розсипати, за півгодини вони все з’їли… купили мішок, і ледь встигали їм підсипати. Потім вони почали трохи гинути, а ми за кілька днів уже спускалися в бліндаж як ото в якийсь морг. Дуже смерділо тими трупами… І їх менше не стало!..".
Проте, жодні побутові негаразди чи порушення тиші, здається, не здатні вивести його з рівноваги. Вірить, що війна його не змінила жодним чином, а на питання, що дається тут найважче, він довго мовчить, перебираючи свої спогади.
"Не знаю!.. - каже зрештою. - Наче нічого важкого ще не було!" Розповідає, що після війни хоче вернутися, продовжити роботу, і просто жити далі. До слова, Роман і його побратими дислокуються в одній із найгарячіших точок на лінії фронту".
Правоохоронці викрили депутата Полтавської обласної ради, який замовив убивство місцевого фермера та громадського діяча. Посадовець хотів привласнити бізнес аграрія. Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генпрокурора, передають Патріоти Укр...
Кажуть «слуги», що вони дуже страждають, коли їх ображають. Особливо, коли стоїть завдання від Банкової: використати будь-що, аби зашкодити Порошенку. Сказав їм, що допомагати фронту – це не «перераховувати гроші волонтерам» з теплої зали, як вони хвал...
