"Нас заїдали миші. Не рятували навіть коти": Боєць АТО розповів про будні війни на Донбасі

Миші нищили всі продуктові запаси військових, справитися з ними було не під силу.

"Він із тих неговірких і спокійних чоловіків, із яких доводиться витягувати по слову, проте в мовчанні яких ховається безліч безцінних історій. "У Горлівці був, - говорить він про свій попередній бойовий досвід так, наче йдеться про найбуденніші речі. - У селищі Новгородське", - пише Олена Максименко на сторінці "Повернись живим" у Фейсбук, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Вже два роки Роман працює снайпером, у минулому ж лишилася спокійна робота логістом та родина. "Війна для мене почалася з Майдану, - згадує він. - Після того, як почалися "заварушки" в Криму, уже було ясно, до чого це…"

"Піти на фронт одразу ж добровольцем він не міг, адже мусив утримувати родину: "Ми знімали квартиру… Коли почалася війна, я був у самообороні київській. У кожному районі свій підрозділ… на громадських засадах самоорганізовувалися. Коли отримав соціальні гарантії - так, підписав контракт. Певні уроки снайпінгу давалися ще з вишколом. Багато різних курсів проходив…"

Весна ще тільки починає заявляти про свої права, і в бліндажі, де ми спілкуємося, справжній дощ. Не рятують ані розкладені ганчірки, ані підставлені відра - на підлозі утворюються калюжі, вода крапає на тебе вночі… Проте боєць розповідає: затоплення - це ще не найгірша несподіванка з боку природи: "Тут усе тече, в Новгородському нас миші заїдали. Це було просто лихо, вони з’їдали геть усе, усе, що можна! Сьогодні отримали продукти, завтра вже нема!"

Не рятували й коти - вони часом переїдали гризунів, від чого їх нудило. "Якщо рюкзак не закриєш - наступного дня там уже два десятка мишей сидить, вони уже все погризли, пообсцикали - уже мишача колонія!.. - говорить боєць. - Якщо хтось їв сало і не помив руки - пообгризали пальці. Ґудзики відгризали, каремати їли… Ми їх пробували травити, купляли кілька кілограм отрути - не встигли розсипати, за півгодини вони все з’їли… купили мішок, і ледь встигали їм підсипати. Потім вони почали трохи гинути, а ми за кілька днів уже спускалися в бліндаж як ото в якийсь морг. Дуже смерділо тими трупами… І їх менше не стало!..".

Проте, жодні побутові негаразди чи порушення тиші, здається, не здатні вивести його з рівноваги. Вірить, що війна його не змінила жодним чином, а на питання, що дається тут найважче, він довго мовчить, перебираючи свої спогади.

"Не знаю!.. - каже зрештою. - Наче нічого важкого ще не було!" Розповідає, що після війни хоче вернутися, продовжити роботу, і просто жити далі. До слова, Роман і його побратими дислокуються в одній із найгарячіших точок на лінії фронту".

Полярний вихор слабшає, а арктичний холод рветься на південь: Чи чекає на Європу і Україну сувора зима

неділя, 22 листопад 2026, 11:47

У листопаді метеорологи зафіксували рідкісне атмосферне явище — незвично раннє ослаблення полярного вихору, яке може посилити ймовірність різких похолодань і снігопадів у Європі вже найближчими тижнями. За даними французького видання Le Dauphiné Libéré...

Короткі поїздки вбивають акумулятор авто швидше за вік: Скільки він служить насправді і коли його час міняти

неділя, 22 листопад 2026, 11:02

Автомобільний акумулятор відповідає за запуск двигуна та живлення бортової електроніки, тому його раптовий вихід з ладу часто стає неприємним сюрпризом. Середній термін служби батареї становить від трьох до п'яти років, передають Патріоти України. Фахі...