Нащадки катів: Відомий історик пояснив феномен любові до Сталіна

Молоді фанати Сталіна в пострадянській Росії і Україні - результат "родової пам'яті" людей, чиї батьки і діди були поплічниками сталінського режиму. Таку думку "Обозревателю" висловив головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький, повідомляють Патріоти України.

Коментуючи висловлювання лідера мелітопольського антимайдану Катерини Уманець на підтримку сталінських репресій, він зауважив: "Сталін завершив свій земний шлях у 1953 році. Але є таке поняття як родова пам'ять. Ті, чиї батьки і діди були поплічниками сталінських репресій, не можуть переосмислити історію. Вони поважають своїх батьків і дідів, які саджали за сталінського режиму".

У цьому контексті історик нагадав: "Людей звинувачували в чому завгодно, навіть в тому, що вони були японськими шпигунами. Зрозуміло, що люди, яких саджали, були звичайними радянськими людьми. Просто вони думали трохи інакше, вони були інакомислячими, а в сталінські часи не могло бути такої категорії населення як дисиденти".

За його словами, ця родова пам'ять впливає і на тих, хто живе в незалежній Україні. "І наша вина, вина істориків в тому, що ми недостатньо добре донесли до цих людей правду про минуле України, що Україна була в епіцентрі сталінських репресій. Я не знаю такого народу, який постраждав би від репресій більше".

У той же час Кульчицький зауважив, що "підростаюче покоління, яке досягло зрілості за роки незалежності, так не думає, воно оцінює минуле більш-менш об'єктивно", в тому числі завдяки сучасним підручникам з історії. "Але одних тільки підручників недостатньо, щоб змінити радянський спосіб життя і радянський спосіб мислення", - визнав він.

Історик навів приклад того, як вміло в цілях пропаганди в Радянському Союзі використовували кінофільми. "Які прекрасні фільми створювалися майстрами за радянських часів. Вони пропагували радянський спосіб життя. Мистецтво дуже впливає на пропаганду", - зауважив він.