Список був складений до Всесвітнього дня науки, який щорічно відзначається 10 жовтня, повідомляють Патріоти України.
Гелікоптер винайшов київський авіаконструктор Ігор Сікорський, який емігрував до США. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами – горизонтальним на даху та вертикальним на хвості.
У 1939 році Сікорський сам випробував експериментальний вертоліт VS-300 (S-46), а у 1942 році його гвинтокрил XR-4 (VS-316) прийняла на озброєння армія США. Після війни фірма Сікорського стала визнаним лідером у всьому світі.
Гелікоптер S-55 у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. А численні модифікації вертольоту S-58 використовували майже в 50 країнах світу.
Харківський вчений Анатолій Малихін створив безкровний аналіз крові. П’ять датчиків приладу прикріплюють на певні ділянки тіла людини, а згодом на екран комп’ютера виводять 131 показник здоров’я.
Винахід активно використовують медики в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччині, Єгипті та Мексиці.
Лампу на основі згоряння гасу створили львівські аптекарі Ігнатій Лукасевич і Ян Зех у 1853 році. Гасову лампу широко використовували до першої половини 20 століття – допоки її не витіснив розвиток електричного освітлення. Зараз лампою користуються в неелектрофікованих районах або походах.
До слова, одночасно з лампою винайшли також новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції та очищення нафти.
За 14 років до німця Вільгельма Рентгена українець Іван Пулюйсконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він проаналізував природу та механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть.
Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.
Уродженця Житомира Сергія Корольова називають основоположником практичної космонавтики. Найважливішим конструкторським його досягненням була перша у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7, вдалий пуск якої відбувся 27 серпня 1957 року.
Ракета стала основою для створення цілої родини ракет-носіїв, що забезпечили низку фундаментальних досягнень у галузі безпілотної та пілотованої космонавтики.
Саме під керівництвом Корольова було запущено перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Український механік-винахідник Йосип Тимченко є творцем першого кіноапарату. Разом із Миколою Любимовим він розробив скачковий механізм “равлик”, принцип дії якого був покладений в основу створення кінескопа. У 1893 році в Одесі показали два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа.
Тимченко випередив західних винахідників кінематографу Люм’єра, Демені та Складовського на два роки, пристрій українця не був запатентований.
Українець Микола Пирогов є засновником військово-польової хірургії. Саме він започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, а також вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку.
Наприкінці 1960-х років аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров створив прообраз компакт-диска. Розробка мала науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск створили для супер-ЕОМ (електронно-обчислювальних машин).
На початку 1870-х років полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році він представив проект застосування електрики “для руху залізничних потягів із подачею струму”. Вже через рік у Берліні поїхав перший трамвай, виготовлений компанією Siemens за схемою українця.
Розробка належить науковим співробітникам Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету. Рідкий струменевий скальпель не пошкоджує судинну систему при проведенні операцій на внутрішніх органах людини.
Завдяки високому тиску при роботі апарат дозволяє видаляти нем’язові тканини з мінімальною крововтратою. Подібних аналогів на Заході не існує, скальпель є інструментом багаторазового використання.
Українська гривня опустилася на шосте місце з кінця в списку найбільш недооцінених валют світу в оновленому індексі Біг-Мака, передають Патріоти України з посиланням на дані рейтингу The Economist за січень 2025 року. Згідно з даними видання, Біг-Мак ...
Дворазова олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан вважає, що українські спортсмени продовжували їздити на змагання до РФ після 2014 року, бо в Україні не було спільної позиції з цього питання. Ольга у 2016 році вже після анексії Криму їздила до...