Поки політики набивають кишені: Чому українці платять за газ у 17 разів дорожче (фото)

Так звана реформа енергетичного ринку, яка розгортається в Україні другий рік, мала на меті підвищити енергоефективність, сприяти залученню нових інвестицій та зменшити навантаження цієї галузі на бюджет. Перші два задуми з тріском провалилися, а під приводом третього в українців доволі успішно в законний спосіб фактично відбираються їхні "кровні", повідомляють Патріоти України з посиланням на ГО "Публічний аудит". Далі наводимо текст статті без змін:

Сьогоднішні високопосадовці нас довгий час переконували і продовжують це робити зараз, що тарифи на газ завжди були штучно низькими, через що загинається вітчизняний газовидобуток, а за реальну вартість блакитного палива завжди треба було доплачувати з Державного бюджету України, причому в гігантських обсягах. Отже, вся заковика у великій собівартості газу?

Треба сказати, що тут наші чиновники лукавлять і самі собі суперечать. Проста арифметика. На сьогодні "Укргазвидобування" як державний видобувач газу отримує за свої послуги 100 доларів – то це багато чи мало? За словами екс-голови правління компанії Сергія Костюка, в минулому році видобуток тисячі кубометрів газу обходився в 50 доларів (1590 грн).

"У новій закупівельній ціні газу (1590 гривень за тисячу кубометрів) все було б добре, якби нам не збільшили ренту. Вона нівелює всі плюси підвищення. Для нас істотно нічого не змінилося, бо все з'їли податки", – скаржився журналістам Костюк.

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв цьогоріч прямо заявив, що для можливості нарощення внутрішнього видобутку природного газу ціна на ресурс має бути не нижче $ 50 за тисячу кубів.

При ціні $ 50–80 можна говорити про розробку нових родовищ і ефективну інтенсифікацію старих, - запевнив Коболєв.

Незалежні аудитори пішли далі й звернулися до офіційної (аудитованої) фінансової звітності ПАТ "Укргазвидобування". Так ось, у ній чітко зазначено, що собівартість газу власного видобутку у 2015 році становила 1 305,7 грн за тисячу метрів кубічних, при цьому 915,61 грн у вказаній сумі – це податки. Тобто, без податків витрати ПАТ "Укргазвидобування" становили не більше, не менше – 390,09 грн за тисячу кубів.

Отже, коштів у сумі 2 471 грн, які отримує ПАТ "Укргазвидобування" у 2016 році, більш ніж достатньо для розвитку компанії та нарощування видобутку.

Якщо додати витрати на транспортування та постачання у розмірі 732,7 грн, навіть залишити націнку постачальника в 57,4 грн, ми отримаємо справедливу вартість українського газу для населення в 3 262 грн за тисячу кубів. Причому будь-які додаткові суми у вигляді податків є зайвими для держави, яка піклується про добробут власного народу, - відзначив аналітик "Публічного аудиту" Тарас Галайда.

Чому тоді ми отримуємо космічні платіжки з удвічі вищими тарифами на життєво важливі комунальні послуги? Усе просто: уряди Яценюка та Гройсмана, прикриваючись вимогами МВФ, замість "самоокупної моделі тарифоутворення" створили "грабіжницьку модель тарифоутворення", до якої, крім 100-відсоткового покриття витрат додали ще 100% податків.

Оцініть красу гри шахраїв при владі. При реальній собівартості українського газу в $15 з українців здирають більше $260. І поряд з цим апелюють до їхніх патріотичних почуттів, що нібито саме така ціна і ні на гривню менше може забезпечити: розвиток вітчизняного видобутку; диверсифікацію поставок та відмову від російського газу. А якщо хтось сумнівається у нав’язаних цінах на газ та загалом діях Уряду й президента на ниві ринку енергетики й комунальних послуг, їх одразу ж відносять до посібників агресора, учасників гібридних війн, класових ворогів України,– акцентував керівник "Публічного аудиту" Максим Гольдарб.

Як стверджують громадські аудитори, ціна в 3 262 грн за тисячу кубів не суперечить вимогам МВФ. Адже ключовою вимогою Фонду було доведення тарифів на газ та опалення до повної самоокупності (повного відшкодування витрат) – вказана ж сума повністю покриває витрати та не потребує дотацій із державного бюджету. Така ціна дозволяє мінімум вдвічі зменшити рахунки на комунальні послуги, суттєво зменшити кількість домогосподарств, що потребують субсидій, зменшити навантаження на державну казну та запобігти енергетично-комунальному колапсу.