Скоро Новий рік, гарне свято, яке повертає нас у дитинство, іграшки, вечеря, радість, та якесь містичне очікування змін, змін до кращого.
Звісно що у такий день не прийнято розмірковувати про погане, кожному з нас хотілося забути про жахи війни на сході нашої країни, обійняти друзів-воїнів, але, нажаль, вони дуже далеко, а когось вже нема.
І хотілось би маленьке прохання до кожного патріота - не дуже афішуйте у соцмережі новорічні святкування, пам'ятайте про тих, кому ми завдячуємо цією можливістю. Тих воїнів-захисників, які у ці свята не зможуть обійняти рідних, не забудьте про них, зателефонуйте, підтримайте, їм дуже потрібно щоб ми розуміли і пам'ятали ту важливу справу, яку вони роблять для нас.
Щиро ваш о. Лука.
P.S. Надихнула мене на цей трохи сумний пост ось ця світлина:
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке спрощує підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Нові правила мають допомогти, зокрема, людям, які втратили документи через бойові дії чи окупацію. Про це...
Тисячі українських військовослужбовців повернулися до своїх підрозділів після самовільного залишення частини (СЗЧ) завдяки спрощеній процедурі. За кількістю людей це співмірно з особовим складом двох-трьох бригад. Про це розповіли в Міноборони України,...
