Скоро Новий рік, гарне свято, яке повертає нас у дитинство, іграшки, вечеря, радість, та якесь містичне очікування змін, змін до кращого.
Звісно що у такий день не прийнято розмірковувати про погане, кожному з нас хотілося забути про жахи війни на сході нашої країни, обійняти друзів-воїнів, але, нажаль, вони дуже далеко, а когось вже нема.
І хотілось би маленьке прохання до кожного патріота - не дуже афішуйте у соцмережі новорічні святкування, пам'ятайте про тих, кому ми завдячуємо цією можливістю. Тих воїнів-захисників, які у ці свята не зможуть обійняти рідних, не забудьте про них, зателефонуйте, підтримайте, їм дуже потрібно щоб ми розуміли і пам'ятали ту важливу справу, яку вони роблять для нас.
Щиро ваш о. Лука.
P.S. Надихнула мене на цей трохи сумний пост ось ця світлина:
У суботу, 8 березня, у Президентському парку неподалік від Білого дому відбулася акція Don't Abandon Ukraine (Не кидай Україну). Про це повідомив незалежний американський журналіст Алехандро Альварес, передають Патріоти України. Близько тисячі людей зі...
28-річний Міккі з Бандунга (Індонезія), який належить до покоління зумерів, не пройшов співбесіду, коли почув "недоречне запитання" про місце роботи його батька. Чоловік відмовився відповідати, однак співробітниця відділу кадрів зазначила, що вона не м...