Скоро Новий рік, гарне свято, яке повертає нас у дитинство, іграшки, вечеря, радість, та якесь містичне очікування змін, змін до кращого.
Звісно що у такий день не прийнято розмірковувати про погане, кожному з нас хотілося забути про жахи війни на сході нашої країни, обійняти друзів-воїнів, але, нажаль, вони дуже далеко, а когось вже нема.
І хотілось би маленьке прохання до кожного патріота - не дуже афішуйте у соцмережі новорічні святкування, пам'ятайте про тих, кому ми завдячуємо цією можливістю. Тих воїнів-захисників, які у ці свята не зможуть обійняти рідних, не забудьте про них, зателефонуйте, підтримайте, їм дуже потрібно щоб ми розуміли і пам'ятали ту важливу справу, яку вони роблять для нас.
Щиро ваш о. Лука.
P.S. Надихнула мене на цей трохи сумний пост ось ця світлина:
Українські рятувальники відзначились під час ліквідації масштабних лісових пожеж на півдні Франції, у департаменті Жиронда, зокрема поблизу комуни Ле-Бред. Повідомлення про загоряння надійшло від керівника координаційного центру: вогонь охопив близько ...
На той час транзитна торгівля охоплювала практично всі країни Європи, Азії та Африки, а також "варварські" племена, котрі мали що запропонувати своїм більш цивілізованим і заможним сусідам. Учені вперше проаналізували вміст домашніх курильниць у місті,...
