"Історія Василя Сліпака, талановитого красивезного українця - це мораль про те, як ми не дорожимо нашими людьми, не цінуємо їх самовідданість і жертовність", - написала журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України.
Він в одну мить став національним героєм, улюбленцем жінок. Всі оцінили його оперний талант по записам з ю-туб "вах, який голос, яка постава". Але для цього він мав загинути і дати останню гастролі уже в труні.
Він зібрав аншлаг у своєму рідному краї. Але на жаль, публіка йшла слухати його "Мефістофеля" не у львівську чи київську оперу. А журливо супроводжувала катафалк з тілом героя на Личаківське кладовище. І тут ось те саме "зернятко", ота сама суть. Василь Сліпак - бомбезний українець, який підкорив Париж, але пішов добровольцем на фронт - міг стати ідеальною рольовою моделлю, живою легендою для всієї України.
Однак про чоловіка, який змінив розкішний концертний фрак на брудну військову форму, дуже мало розповідали у ЗМІ. Хоча саме такі історії потрібні на противагу численним сюжетам про те, як якісь сільські п'янички ховались від військкомату, а потім прохолоджувались в ямах уже безпосередньо в зоні бойових дій. Аби потім у наливайці рідного села розказати за чаркою сусідським молодицям, як я за Донецьк кров проливав.
На жаль, історія Василя Сліпака викликала резонанс лише після того, як його життя обірвала куля, випущена з рук якогось російської жертви недоаборту. І тут сталося цікавіше. Його смерть могла стати статистикою Міноборони, аби не пронизливі дописи на фейсбук Юрія Бутусова та Тетяни Даниленко. Уже потім речник АТО зачухався і сказав "дада, воював у нас оперний співак, він загинув вранці".
Здивувала також позиція мінкульту, який пропустив таку скорботну втрату. І навіть наш президент, який спромігся виписати герою скромний орден за мужність, і то після смерті. В країні, де Героя України роздавали наліво-направо маргіналами, керівникам шахт, що злились під "ЛДНР", фрікам і кумам Ющенка, не знайшлось місця справжньому герою.
Але справа навіть не в пам'яті, орденах, шані після смерті. У нас просто не прийнято поки цінувати реальних героїв. Минулого тижня в парламенті були урочистості до Дня Конституції і це перетворилося, на жаль, на якесь свято політичного нафталіну і секонд-хенду, побитого міллю. Коридорами вешталися купа чиновників минулих часів, тих самих, які продукували безцінні можливості на зорі незалежності. І зовсім трошки було реальних військових та волонтерів.
Я не знаю, хто складає списки гостей, але я би хотіла бачити більше справжніх творців історії, а не про*башок. У кулуарах журналісти щедро писали Морозами і Ляшка, а хотілося, щоб це були інтерв'ю з такими як Сліпак, "Барні", Ендрю. Їхні імена з часом забудуться, на жаль, і залишиться піна, як Семенченко та Парасюк. Давайте цінувати справжніх героїв, поки вони є серед живих.
За процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури повідомлено про підозру 11 членам злочинної організації, які продавали метадон по всій Україні. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на пресслужбу Київської міської про...
У Дніпрі флористці замовили створити букет зі справжніх курячих лапок. Для естетичного вигляду лапкам зробили манікюр. Про це повідомляє місцеве видання Телеканал D1, передають Патріоти України. Незвичний, проте оригінальний букет із курячих лапок з ма...