
Питання майбутньої динаміки курсу долара залишається одним із ключових орієнтирів економічних очікувань українців. Воєнні ризики, залежність від зовнішньої допомоги та тиск на бюджет традиційно створюють підґрунтя для тривог. Проте економісти наголошують: нинішня ситуація стабільніша, ніж може здаватися на тлі кризових заголовків, передають Патріоти України.
Про те, чого чекати вже цієї зими та чи є сенс купувати валюту зараз, журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Юрієм Грінченком.
Українська економіка вже кілька років працює в умовах турбулентності, але демонструє стійкість у базових секторах. Найважливішим чинником стабільності валютного ринку залишається зовнішня допомога — як фінансовий ресурс, так і сигнал партнерам та інвесторам.
За словами експерта, нинішня модель фінансування не є слабким місцем. Навпаки — саме вона утримує економіку в робочому стані та не дозволяє уряду різко скорочувати видатки, що могло б спричинити рецесію.
«Краще мати високий інфляційний тиск, поки економіка справляється, ніж створювати чорний ринок. Наша макроекономічна стабільність підтримується завдяки ефективному використанню зовнішньої допомоги», — пояснює Грінченко.
Стабільність валютного ринку — не випадковість, а результат цілеспрямованої політики. Україна не демонструє ані вибухової інфляції, ані різких стрибків курсу.
«Ми не бачимо колапсу секторів економіки. Інфляція підконтрольна, курс рухається прогнозовано, а внутрішній попит тримається завдяки державним виплатам», — наголошує економіст.
Внутрішній попит, який у кризові часи зазвичай падає, в Україні залишається на прийнятному рівні. Це підтримує виробництво, торгівлю та частково компенсує воєнні втрати бізнесу.
Попит на валюту також зменшується повільніше, ніж передбачали на початку повномасштабної війни, що пом’якшує наслідки зовнішніх шоків.
Грінченко зазначає: різких коливань курсу найближчим часом не очікується. Навіть у разі короткострокових затримок зовнішнього фінансування НБУ може утримувати ринок протягом 3–4 місяців за рахунок резервів.
Втім, стійкість курсу залежить від кількох ключових чинників:
Економіст попереджає: інфляційні ризики нікуди не зникли. Масштабні удари по енергетичних, промислових та транспортних об’єктах можуть спричинити логістичні збої, зменшення експорту та, відповідно, тиск на валютний курс.
«Якщо не вдасться зберегти баланс між бюджетними виплатами та контролем, інфляція може різко зрости — це типова проблема воєнної економіки», — додає експерт.
У найближчі місяці різких стрибків долара не прогнозується. Нацбанк утримує курс у межах, де він зростає повільніше, ніж інфляція, — це свідомий крок, що підтримує споживчий попит і бізнес. Проте довгострокові ризики лишаються: вони пов’язані з війною, світовою економікою та станом бюджету.
Питання майбутньої динаміки курсу долара залишається одним із ключових орієнтирів економічних очікувань українців. Воєнні ризики, залежність від зовнішньої допомоги та тиск на бюджет традиційно створюють підґрунтя для тривог. Проте економісти наголошую...
Графіки відключень світла можуть залишатися чинними протягом усієї зими через триваючу війну та дефіцит генерації. Загроза нових атак на енергосистему залишається високою, тож стабільні обмеження в споживанні електроенергії можливі весь холодний сезон,...