
У неділю, 14 травня, пішов з життя один із керівників Норильського повстання 1953 року, фотограф-поетист, якого назвали "українським Ганді" Грицяк Євген Степанович. Про це повідомив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у соцмережі, передають Патріоти України.
Грицяк народився 9 серпня 1926 с. Стецівка Станіславської області (Івано-Франківської). Був членом молодіжної організації УПА, керівником Норильського повстання 1953 року, головою страйкового комітету 4-го табвідділення Горлагу. У роки Другої світової війни служив у Червоній армії. Нагороджений медалями "За відвагу" і "За перемогу над Німеччиною".
У 1949 році заарештований через своє минуле і засуджений до смертної кари, яку замінили на 25 років позбавлення волі. У травні 1953 очолив опір у своєму горлагі. Був прихильником ненасильницького руху, за що його назвали український Ганді. Після придушення опору Грицяка відправили спочатку у в'язницю Норильська, а потім у Володимирську в'язницю.
Звільнили узника в 1956 році. Повернувся на батьківщину, але в 1958 році його прописку скасували і Грицяк змушений виїхати в Караганду. Там повторно заарештований 28 січня 1959. Перебуваючи в камері-одиночці вивчив англійську і освоїв йогу.
У 1964 році термін ув'язнення скоротили до 10 років. Після звільнення повернувся додому, одружився, в сім'ї народилася донька. В 1990 на запрошення Проводу ОУН Грицяк побував у США і Канаді, виступав у багатьох містах з розповідями про Норильському повстанні. В 1993 році був запрошений адміністрацією Норильська на святкування 40-річчя міста з СРСР. У 2009 році нагороджений орденом "За мужність" I ступеня. У 2016 отримав медаль 25 років незалежності України.
Двоє мотоциклетних гонщиків загинули внаслідок аварій під час кваліфікації цьогорічного Гран-прі острова Мен. Про це повідомляє The Athletic, передають Патріоти України. Внаслідок трагічних обставин під час цього турніру пішли із життя 29-річний швейца...
Історія українського інженера Ігоря Ільченка розпочалася далеко від великих технологічних лабораторій. Полтавець свого часу працював із 3D-друком, а згодом долучився до команди, яка займалася створенням сучасного біонічного протеза. Результатом роботи ...