"Українство єднає спільна справа захисту Вітчизни", - глава УГКЦ

Перебуваючи в районі проведення АТО, до однієї з тамтешніх військових капличок, що існує майже від початку війни, завітав глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Зустрічали лідера української греко-католицької громади військові капелани та віряни в одностроях, інформує 25 листопада сайт «Народна армія». Новину передають Патріоти України.

— Мені дуже приємно і зворушливо бути тут — у цій польовій капличці. І мати нагоду побачитися з вами, — сказав, звертаючись до священнослужителів та військових, Блаженніший Святослав. — Кожен на своєму місці — як священнослужитель, так і військовий, загалом громадянин цієї країни. Один священик не зупинить війну, то не в його людській моці. Але разом із солдатом ми можемо дивитися в очі смерті. Ми не ладні вберегти нашу землю і вояків від вбивчої сили снарядів та «градів», посланих ворогом, проте здатні бути в цей момент в одному окопі з ними.

На думку глави УГКЦ, дуже важливо, щоб військовослужбовці, які перебувають на передньому краї, зрозуміли: вони не самотні, не покинуті. Українство єднає спільна справа захисту Вітчизни. І цей обов’язок ліг на плечі не тільки військових, а й кожного українця, де б він не перебував.

— Є різні види перемог. Можна ворога здолати на фізичному рівні, убивши його. Але ще існує духовна перевага. Людина не в силі знищити диявола, але зміст моральної звитяги — витримати удар і не піддатися спокусам. Напевно, це і є та перемога, яка на нас очікує, — пояснює глава УГКЦ. — Окупанти вважали, що від одного поштовху їхнього чобота Україна впаде, немов картковий будинок. Але нічого в них не вийшло. І в мене кріпне відчуття, що українська міць — духовна й прагматична сила поволі зростає. Водночас по той бік лінії розмежування все деморалізується. Насправді їхній лад тримається на багнетах, і суспільство не має здорового ентузіазму.

УГКЦ відзначає 25-річчя капеланського служіння. Коли греко-католики вперше постукали до брам військових частин, їм було дуже непросто. Адже командування ще перебувало під впливом радянських стереотипів, не розуміючи ролі й місця священика в армії. Перелам стався відносно недавно. Капелани пішли з Євромайдану із добровольцями у степи Донбасу — на передову, і в дії показали, ким вони є. Тепер статус військового капелана поволі набуває звичних для багатьох розвинених країн правових абрисів, закріплюючи їх як штатну інституцію Збройних Сил.