Водойма з душами страшних грішників: Які моторошні історії розповідають гуцули про карпатське озеро Несамовите

Ще одне "морське око" Карпат, менше за розміром більш "розкрученого" Синевира але набагато ближче до Високого Неба, до того ж горяни вважають його одним із найзагадковіших у нашій країні, зазначають Патріоти України. Це Несамовите. Озеро льодовикового походження, розташоване у великому карі (льодовиковий цирк, впадина, - Ред.) на північно-східних схилах гори Туркул, на висоті 1750 метрів над рівнем моря на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Злегка зігнута ванна водойми повторює обрис крутого південно-східного схилу. Довжина озера складає 88 метрів, ширина - 45, площа - 3 тис. кв. метрів. Дно його біля південних берегів вкрите валунами, у північній частині поширені піщано-мулисті відклади. Глибина по всій площі коливається в межах 1—1,5 м.

В озеро не втікає жодної річки, тому живиться воно снігом та дощами. Неподалік протікають струмки, де можна напитися кришталевої води. Біля Несамовитого дуже гарно наприкінці квітня або на початку травня, коли цвітуть крокуси, зеленіє трава, а вершина ще досі виблискує снігом. А ще озеро має дивну форму, подібну на південний континент Антарктиду.

Відвідати мальовничу високогірну водойму, овіяну переказами і легендами, мріє кожен мандрівник, кожен любитель містичного, кожен бажаючий полоскотати собі нерви. Як би не кривилися скептики, але щось в тому озері таки є. Принаймні, ось три байки про нього.

Байка перша: це місце, де народжується град. Гуцули вважають, що в озері збираються душі грішників, які позбавили життя себе чи когось іншого. І якщо кинути в них каменем, тобто збурити плесо, вискакує вершник на баскому коні та гарцює навколишніми скелями, викрешуючи каміння, що перетворюється на лід. Тоді виринають з озера грішники, які збирають той лід та чорними хмарами розлітаються Чорногорою: де розв'язують торби – там падає град.

Тільки мешканці сусідніх сіл відають, яку шкоду їхнім домівкам завдає влітку град, що його народжує Чорногора. І тому всі вони свято шанують звичаї і дотримуються повір'їв. А коли вже гроза пройде селом, то вони з цікавістю роздивляються, в кого яку шкоду град наробив. Та з гордістю вихваляються, що у тих, хто істинно вірить у бога, святкує у всі великі й малі свята і шанобливо ставиться до громовиць, шкоди стихія не наробила ніякої. І не дай Боже комусь хизуватися перед тутешніми жителями, що пробував кидати камінь у Несамовите. За то гуцули по голівці не погладять.

Байка друга: колись давно в озері втопилася молода дівчина, і вона дуже гнівається, якщо хтось у ньому купається. Той, хто насмілиться, обов'язково отримає в "подарунок" негоду.

Байка третя стверджує, що вночі довкола озера танцюють душі самогубців, які можуть затягнути на дно необачних, хто потрапить їм до рук. Єдине, що врятує від злих духів, – звук трембіти. А ще кажуть, якщо неодружена (незаміжня) людина вмиється озерною водою, протягом року знайде собі пару.

Такі легенди і притягують, і відлякують бажаючих подивитися на диво природи. Притягують більше, бо жодна із найстрашніших легенд не може спинити справжніх любителів прекрасних пригод. Місцевість поблизу Несамовитого вражає доісторичними формами. Неподалік розташовані хребти Великі та Малі Козли, які розсікають долину з озером на три частини. Хребти складаються з гострих, неприступних скель. З цим сильно контрастує долина, де лежить саме Несамовите: на великому рівному полі цвітуть гірські квіти, а за ними - простягаються поля пухнастою альпійської сосни.

І була б ця діжка з медом солодкою до безтями, якби не ота крихітна ложка дьогтю, яка, хоч ще і не перекреслює все найкраще в Несамовитому, але підступає і додає суму та розпачу в спогади про озеро. Екологічна ситуація на Несамовитому досягла загрозливого стану і в разі подальшого ігнорування найпростіших екологічних вимог водойма може деградувати. Основну небезпеку для озера становить вирубка сосни сланкої, розведення вогнищ (неподалік Несамовитого є десятки згарищ), розкладення наметів, масове засмічення території, купання, витолочування рослин. Неконтрольоване відвідування водойми сотнями туристів щодня також не ведуть до добра. "Несамовиті" туристи руйнують навіть інформаційні щити з повідомленнями про унікальність водойми - їхніми дерев'яними частинами розпалюють вогнище.

Згідно з народними повір'ями, Несамовите - місце, де робиться погода на Чорногорі. Якщо кинути в озеро камінь або скупатися в ньому, неодмінно піде дощ, і хто-зна, що станеться, якщо "кинути" в озеро зневагу і похизуватись перед ним вседозволеністю. Навряд чи Несамовите пожаліє необачних.