"Заліковок взагалі немає, поганими оцінками ніхто не лякає": Українка розповіла про навчання у шведському виші

Найбільш разюча різниця між українським і шведський вузом - ставлення до студента, розказує Аліна Боднар. Цього року вступила до Лундського університету, що у шведському місті Гельсинборг у регіоні Сконе. Навчається на 1 курсі магістерської програми факультету соціальних наук, передають Патріоти України та пропонують прочитати розповідь українки про навчання за кордоном.

Дівчина має українську освіту - ступінь спеціаліста з видавничої справи і редагування. Бакалаврат захистила в КНУ ім. Тараса Шевченка, спеціаліста – у КПІ ім. Ігоря Сікорського.

"Завжди мріяла повчитися за кордоном. До переїзду працювала в громадській організації у міжнародному проекті, багато подорожувала і брала участь у різних заходах в інших країнах. Потім вирішила здобути ще й академічну освіту. Дізналася про стипендіальну програму Visby Шведського інституту. Вона покриває вартість навчання і окремо проживання. На сайті знайшла перелік програм, які підтримує стипендія, підготувала і подала пакет документів в університет і на стипендійний конкурс", - розказує дівчина. У групі майже 40 студентів. З них половина - іноземці. Навчання коштує 620 тис. грн.

Комунікація між студентом і університетом проходить через картку-портал Live@Lund. У кожного є свій логін і пароль. Завдяки ньому студенти має доступ у кампус, електронної пошти, Wi-Fi, хмарного сховища, каталогів бібліотеки.

"У порталі відображаються всі курси, на які я зареєстрована. Сюди викладачі викладають опис курсу, літературу, інструкції та вимоги до завдань, слайди всіх презентацій. Тут публікують оновлення і важливі повідомлення, які стосуються всіх студентів. Я собі налаштувала сповіщення про нові публікації у кожному курсі. Тепер знаю, коли щось з'являється. Саме через цей портал відправляю роботи викладачам - тільки в електронному вигляді. Через платформу отримуємо оцінки. У нас немає заліковок", - додає Аліна.

У Лундському університеті курси читають послідовно, тобто цілий місяць лише один предмет (курс). Пари відбуваються кілька разів на тиждень. Протягом дня 1-2 пари. Тривають 2-3 год. з перервою 15 хв. Студент має присвячувати навчанню 40 год. на тиждень: читати, писати есе, готуватися до презентації групових та індивідуальних робіт. Перші - 40-50% загальної оцінки. Індивідуальні - 60%.

"Перший курс називався "Вступ до стратегічних комунікацій у міжкультурному контексті". другий – "Бренд-менеджмент". В рамках одного курсу є лекції, семінари, воркшопи, гостьові лекції. Часто запрошують професіоналів-практиків – бувають керівники комунікаційних, маркетингових та брендингових організацій. Є відкриті лекції. На них може зареєструватися будь-який студент незалежно від курсу та спеціальності. Воркшопи і семінари не оцінюють. До кожного завдання є дедлайн, після якого роботу надіслати не можна. На перевірку робіт викладачі мають 14 робочих днів", - говорить дівчина.

Градація оцінок на факультеті від А до F. Fail – це перескладання. "За студентами ніхто не бігає, але й ніхто не вивищується. До викладачів звертаються на ім'я, а не звання та прізвище. Тобто ніхто не каже "професоре", кажуть "Сара", "Джесіка". Якщо викладач помітив у роботі плагіат, він зобов'язаний повідомити про це у навчальну раду. Після цього студента, відсторонюють від навчання щонайменше на два тижні. Максимум – півроку. Всі роботи автоматично перевіряє програма перевірки на плагіат Urkund ще до того, як їх отримає викладач", - пояснює студентка.

Кожна кімната кампусу обладнана проектором, а тому у всіх викладачів є слайди. Після заняття вони зазвичай стають доступними у Live@Lund. Студенти можуть не конспектувати лекції викладачів.

"Викладачі радо залишаються в аудиторії під час перерви і після пар, якщо студенти хочуть щось запитати. Крім того, у них є емейли, куди можна писати свої запитання. Під час курсу лектор має офісні години – це дві-три години щотижня, коли можна прийти до викладача в офіс і поставити свої запитання. Жодного разу не бачила, щоб хтось залякував іспитами, чи погрожував поганою оцінкою. Тут викладачі – це такі самі люди, як студенти. Вони можуть лише щось радити, але на розсуд студента – погоджуватися чи ні. Викладачі не ставлять оцінки, якщо ти її не заслужив. Її так само не можна випросити, - каже українка. - У Лундському університеті є студентські нації, які організовують неформальні заходи після навчання".

У вузі є студентські організації і об'єднання. До прикладу, є "мовні кафе". Там можна когось повчити своєї мови чи повчитися чужої. Є паби, в яких працюють студенти.