"В Україні вирує дискусія щодо військової економіки, виробництва дронів, переведення всіх ресурсів на військові рейки, тощо. Якщо ви помітили, я ніколи не вживав у своїй аналітиці термін "військова економіка". Більше того, вважаю цю модель неможливою для реалізації", - пише економіст Олексій Кущ на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"І не
тільки в Україні, а й будь-де у 21 столітті (приклад КНДР, думаю, розглядати не варто). Зверніть увагу: навіть в РФ, де система планування та силового примусу значно потужніші за Україну, ніхто не ризикнув запровадити модель військової економіки (імені Малишева).
Так, саме Малишев, на честь якого названо танковий завод у Харкові, був одним із технократів воєнної сталінської моделі економіки під час Другої світової війни.
Технократом воєнної економіки нацистської Німеччини був відомий архітектор і менеджер Шпеєр.
Військова економіка базується на примусовій та низькооплачуваній праці "на мінімалці" або за "харчі".
У Сталіна був ГУЛАГ та майже дармова праця робочих уральських заводів за "пайок".
У Гітлера - праця в'язнів концтаборів.
За що Шпеєр і отримав свої 20 років на Нюрнбергському процесі.
Саме тому, у форматі економіки споживання 21 століття, в умовах інформаційного суспільства, модель військової економіки неможлива навіть в РФ.
Більше того, її запровадження завершилось би дуже швидкою катастрофою.
Мобілізаційна економіка. Або військове кейнсіанство.
Це коли держава створює економічні стимули для забезпечення перемоги у війні.
До речі, модель мобілізаційної економіки була під час Другої світової війни у Великобританії та США.
Саме тому, там не було такої яскравої фігури як Шпеєр.
У англійців був хоча б Клемент Еттлі, заступник і політичний супротивник Черчілля одночасно.
Саме той Еттлі, що виграв у куміра британців Черчілля вибори у 1945 році.
Еттлі сформував модель мобілізаційної економіки.
А у США і згадати особливо нема кого, окрім Рузвельта.
Тому що там функцію економіки забезпечували не окремі технократи, а системні умови та налаштування стимулів.
А далі - творча енергія підприємців.
Саме тому, США остаточно подолали Велику Депресію 30-х років лише під час Другої світової війни.
Тоді ж відбулась системна індустріалізація країни, нова урбанізація, залучення у робочий клас жінок та расових меншин, що мало довгострокові політико-економічні та соціальні наслідки для країни в цілому.
Згадаймо лише трудовий фронт.
Люди не працювали за копійки. Навпаки, суспільні доходи та накопичення динамічно зростали.
В Україні немає свого Шпеєра, хіба є люди, яким здається, що вони "шпеєри".
Проте у нас є творча енергія мас.
Саме тому, нам потрібно налаштовувати стимули та створювати системні умови для появи мобілізаційної економіки.
Наприклад, окрема платформа держзакупівель, в тому числі у оборонному замовленні, для малого і середнього бізнесу.
Надання Генштабу права на фінансування науково-дослідних та конструкторських робіт, промислових зразків, моделей та інновацій.
Створення цифрової платформи "вулиця майстрів" для відбору найкращих винаходів та технологій у секторі оборони.
Ця платформа має функціонувати у інтерактивному режимі, із зворотнім зв'язком виробників та військових.
Тобто, "вулиця майстрів" - це цифровий інструмент для запуску горизонтальної конкуренції між винаходами.
Системний коворкінг та бізнес-акселератор, коли держава стає своєрідним "бізнес-ангелом"таких проектів.
А потім Генштаб через систему попередніх замовлень "витягує" переможців по вертикалі, забезпечуючи вже ринкову конкурентоспроможність для вітчизняних виробників.
Своєрідна вертикально-горизонтальна акселерація проектів оборонного замовлення.
Але для цього необхідно надати Генштабу право на фінансування наукових та інноваційних розробок на стадії ідеї.
І тоді ми виграємо "дронову війну".
Наразі, весь наш дискурс зосереджено лише навколо "кому дали" і "кому не дали", кого запросили на нараду, а кого - ні. З таким підходом у технологічній війні точно не перемогти".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
110 років тому, з 29 квітня до 4 травня 1915-го, Українські Січові Стрільці боролися за гору Маківка з російськими військами під час Першої світової війни. Ті бої за Маківку стали одними з найвідоміших і найславетніших сторінок в історії легіону Україн...
Україна має список всіх обʼєктів оборонної промисловості на території Росії, про що раніше повідомляв і очільник ГУР Кирило Буданов. Про це розповів військовий експерт Євген Дикий, розповідаючи про те, як Україна обирає цілі для ударів по Росії, переда...
Приєднуйтесь
