30 липня, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) очолила скандально відома чиновницю Олену Думу – відповідне рішення, вочевидь за вказівкою з Офісу президента України, ухвалив Кабінет Міністрів України. Це резонансне призначення, яке викликало в українському суспільстві масштабне обурення, може, як не дивно, негативно вплинути на процес вступу України у Євросоюз, а також значно знизити рівень підтримки з боку західних союзників Києва.

Як саме пов’язане кадрове питання у АРМА з євроінтеграцією України і відносинами з союзниками, і чому громадянське суспільство за підтримки Заходу виступило проти призначення Олени Думи, пояснює “Прямий”.

Чим займається Агентство з розшуку та менеджменту активів(АРМА)?

Цей центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику у сфері виявлення та розшуку активів, одержаними від корупційних та інших злочинів, які можуть бути арештовані у кримінальному провадженні та які можна стягнути в дохід держави.

Агентство також здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та передає таке майно в управління чи розпорядження.

Крім того, АРМА бере участь у представництві України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в активів, одержаних від корупційних та інших злочинів (як із замороженими російськими).

Як відомом, станом на червень 2023 року США та союзники “заморозили” близько 300 мільярдів доларів Центробанку РФ та щонайменше заблокували чи конфіскували майно на понад 58 мільярдів доларів, яке належить підсанкційним росіянам чи контролюється ними. Але ці кошти перебувають у “підвішеному стані” й поки мова йде тільки про вироблення механізмів можливого передання їх нашій країні.

Наразі найбільш “ласими шматками” є російське майно в Україні (мова йде про мільярди доларів), і саме АРМА має право накладати та знімати з нього арешт, а також на свій розсуд передавати ці активи тим чи іншим гравцям ринку. Тож не дивно, що за посаду голови Агентства йшла справжня боротьба.

Чому призначення Олени Думи може стати великою помилкою України?

Це рішення, як побоюється експертна спільнота, може значно ускладнити євроатлантичну інтеграцію України, адже дає країнам Заходу формальну підставу “пригальмувати” процес вступу нашої країни до ЄС, ускладнити відносини з США, від яких у значній мірі залежить й швидкість вступу нашої країни у НАТО. Крім того, сумніви у доброчесності нової керівниці АРМА можуть призвести до проблем у отриманні Києвом делікатної інформації щодо прихованих за кордоном російських активів.

До того ж, Олена Дума не має необхідної професійної підготовки та попереднього досвіду роботи у цій сфері, що ставить під сумнів її здатність належним чином контролювати діяльність та представляти інтереси Агентства.

Чому призначення Олени Думи стало проблемою і для України, і для Заходу?

На це є щонайменше дві причини. Перша – попередня професійна й політична діяльність Олени Думи. За нею тягнеться цілий шлейф порушень на попередніх місцях роботи. Зокрема, чиновниця порушувала закони “Про державну службу” та “Про запобігання корупції”. Через “грубе порушення законодавства про працю” та інших законів Олену Думу звільнили з Фонду соціального страхування України.

Крім того, новопризначена голова АРМА особисто брала участь в інформаційній кампанії проти тоді ще кандидата у президенти США Джо Байдена. У 2019 році вона провела пресконференцію “Оприлюднення фактів корупційної діяльності вищих посадових осіб України” разом з американським бізнесменом Семом Кісліном, радником і донором Руді Джуліані, ексадвоката колишнього президента США Дональда Трампа.

Ця пресконференція була частиною масштабної ї спецоперації російських спецслужб, яка закінчилась оприлюдненням у 2020 році так званих “плівок Деркача”, в яких напередодні виборів намагались дискредитувати Джо Байдена, а також лідера української опозиції Петра Порошенка. Згодом США ввели проти організаторів цієї кампанії – нардепів Андрія Деркача та Олександра Дубінського – санкції за спробу втручання у вибори президента США.

До того ж, Міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine оцінила Олену Думу як “політично заангажовану”, що “потенційно може впливати на її роботу” – адже у 2019 році вона брала активну участь у агітації за чинного президента Володимира Зеленського. Інші експерти переконані, що Олена Дума повністю підконтрольна Офісу президента України, і на користь цієї думки свідчить те, як її “протиснули” на посаду.

Друга причина невдоволення у суспільстві– сам процес призначення нової очільниці АРМА, який виявився, м’яко кажучи, небездоганним з юридичної точки зору.

За словами Дмитра Остапенка, члена Конкурсної комісії , яка 28 червня обирала голову Агентства, було порушено процедуру голосування, оскільки після проведення першого “рейтингового” етапу, де кожен з членів комісії мав можливість віддати декілька голосів за декількох кандидатів, не було проведено другий “вирішальний” етап, де кожен мав віддати один голос за одного з кандидатів, що набрав найбільшу кількість голосів. У підсумку Олена Дума отримала шість голосів з восьми, а її конкурент – лише п’ять.

Після цього Transparency International Ukraine закликала членів уряду не голосувати за призначення Олени Думи. У міжнародній антикорупційній організації наголосили, що це може призвести до “великих репутаційних ризиків для країни й для роботи незалежної та ефективної діяльності антикорупційної екосистеми й органів правопорядку”, а також нагадали, що кандидатка не має потрібного професійного досвіду, натомість помічена у “тісних політичних зв’язках” та “ймовірних ділових контактах з держзрадниками й підозрюваними у співпраці з Росією”.

Не у захваті від рішення комісії були й члени Громадської ради при АРМА. “Дума. Сумнівний вибір. Але побачим”, – зазначили вони.

Піддали жорсткій критиці результати голосування й українські журналісти, експерти й представники громадянського суспільства.

І вже 29 червня член комісії Дмитро Остапенко відкликав свій голос за Олену Думу, аргументувавши це тим, що не мав на момент голосування повної інформації про кандидатку, “яка має вирішальне значення і яка його приголомшила”. А без цього голосу Олена Дума втрачає право на призначення.

І, що важливо, висловили занепокоєння процесом призначення керівника Агентства(а фактично – саме особою переможця) й країни “Великої сімки”. “G7 уважно стежила за процесом призначення голови AРMA та зауважила занепокоєність громадянського суспільства щодо вжитих процедур. Важливо дотримуватись належних процедур, щоб зміцнити довіру до AРMA”, – йшлося у повідомленні послів США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Канади.

Але члени українського уряду не прислухались, як до застережень антикорупціонерів, так і до західних союзників й 30 червня затвердили Олену Думу на посаді голови Агентства з розшуку та менеджменту активів. Це рішення викликало справжнє обурення серед громадських активістів експертів, політиків, антикорупційних організацій та широких верств населення.

Зокрема, у Transparency International Ukraine назвали призначення Олени Думи помилкою уряду, яка може зіграти фатальну роль для АРМА й поставити під загрозу інтеграцію з Європейським Союзом. “TI Ukraine обурена таким рішенням уряду, але ми будемо надалі моніторити роботу Агентства і його нової очільниці Олени Думи та заявляти про всі порушення в її роботі”, – йдеться у заяві організації.

Там також підкреслили, що вона не відповідає вимогам, які ставляться до очільника АРМА, а деякі факти з її біографії становлять пряму загрозу для майбутньої діяльності органу. “Нагадаю, що створення і належне функціонування Агентства — це одна з вимог безвізу. Тому невміле, і тим більше політично заангажоване управління АРМА може вплинути не тільки на сам орган, але і на євроінтеграційний процес“, — додав виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик.

Як вважає народна депутатка від “Європейської Солідарності” Іванна Климпуш-Цинцадзе, призначення нової керівниці АРМА – не просто грубе порушення закону через брак одного відкликаного голосу у Конкурсній комісії, а й диверсія проти національної безпеки. Крім того, участь Олени Думи у спробах дискредитації Джо Байдена може підірвати довіру ключового союзника України – США та інших західних партнерів.

“І це під час контрнаступу, коли нам так потрібна підтримка партнерів. Нам не просто не треба, нам категорично не можна послаблювати умови вступу в ЄС, бо це єдине, що може змушувати владу робити хоч щось. Шкода, що війна так і не змусила”, – вказала Климпуш-Цинцадзе.

З тим, що це кадрове рішення уряду підриває європейські перспективи України згодна й її колега по фракції Софія Федина. “Призначення настільки кричуще, що вже західні партнери наголосили на його неприпустимості. Щобільше її призначення може перекреслити європейські перспективи України“, – заявила вона.

Крім того, є загроза того, що Агентство з розшуку та менеджменту активів взагалі перестане виконувати свої функції. “Основним завданням органу є розшук активів, одержаних через корупційні схеми та управління ними після арешту. Скажіть будь ласка, чи буде людина, яка відпрацьовувала московські гроші, яка мала ділові контакти з держзрадниками, серед яких Олег Кулініч, виявляти московські активи? Як це буде робити людина, яка у 2019 році разом з Андрієм Деркачем брала участь у спецоперації фсб московської федерації щодо дискредитації України та Джо Байдена?” – запитує Федина.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін стверджує, що за призначенням Олени Думи стоїть керівник Офісу президента України Андрій Єрмак або його заступник Олег Татаров, а єдиний інтерес влади в АРМА є корупційним – можливість “пиляти” арештовані активи або “обілечувати” їхніх власників.

“Жодної іншої цінності ця інституція для Єрмака/Татарова не має. Тож, виключно заради можливості красти, ОП/Кабмін плюнули на позицію союзників. Наголошу, єдиний інтерес ОП в АРМІ – корупційний. Тож, все це чергове приниження України – виключно заради можливості кільком чортам і далі красти”, – наголосив він.

З такою точкою зору згоден й виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський. “Іноді таке враження, що ми живемо одночасно в двох країнах – Україні і країні Портнова з Татаровим”, – прокоментував ситуацію він.

Віталій Шабунін також зазначив, що призначенням голови АРМА людину, яка публічно допомагала Джуліані та Деркачу дискредитувати чинного президента США, Офіс президента й Кабмін “плюнули в американців якраз напередодні історичного саміту НАТО, на якому позиція Байдена є визначальною”.

У Центрі протидії корупції також вважають призначення Олени Думи незаконним через відкликання свого голосу Дмитром Остапенком.

“Але, як бачимо, владі начхати на процедури та арифметику, тому уряд покірно виконав вказівку згори. Це сталось попри твіт послів G7, які зауважили, що важливо дотримуватись належних процедур, щоб зміцнити довіру до AРMA. Довіру, яка і без того нижче плінтуса”, – йдеться у заяві ЦПК.

Як прогнозує народний депутат від “Голосу” Ярослав Юрчишин, за нової очільниці АРМА продовжить свою стагнацію, що створить значні проблеми з управлінням та реалізацією конфіскованими активами, а згодом це агентство може бути взагалі ліквідовано. Але одночасно буде підірвано довіру країн Євросоюзу щодо щирості намірів української влади продовжувати реформи.

На думку політика, призначенням Олени Думи український уряд, чітко продемонстрував, що управління потоками важливіше за євроінтеграцію, адже запуск АРМА був вимогою для візової лібералізації з ЄС. “Звісно, там де майно, не могло не бути проблем. Але замість дослухатися позиції громадськості та послів G7, КМУ призначив ту, кого погодив Офіс президента. То ж лояльність важливіша за євроінтеграцію“, – зазначив Юрчишин.

Він також сумнівається, що закордонні партнери України навряд чи будуть співпрацювати з новою головою АРМА – то ж шукати виведені кошти корупціонерів за кордон стане ще важче.

Політолог Олег Саакян пов’язує таку запеклу боротьбу влади за призначення “свого” очільника АРМА з фінансовими інтересами певних осіб та сил.

“Найменше мене цікавить, що скажуть іноземці, але обурює, що взагалі подібне призначення можливе й тепер їм точно є що нам сказати. Бо тавро ніде ставити, компетентність та доброчесність під великим питанням, але протягують в найгірших практиках укрсучполітики. Просто варто глянути які суми й активи в управлінні АРМА, й стане зрозуміло що боротьба їде не за шмат пирога, а за цілий “кондитерський цех”, – написав він у Facebook.

“Обрана очільниця АРМА не дає підстав очікувати доброчесності та ефективності цього органу. А він займає важливе місце в антикорупційній інфраструктурі та зобов’язаннях перед нашими союзниками. Дуже прикро. Востаннє так розчаровувався, коли протягнули Мельника в БЕБ. Наслідки того договорняка ми пожинаємо досі, дорого обійшлося”, – додає експерт Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

А ось заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Микталик побачив у цьому рішенні влади небезпечну тенденцію, яка може призвести до зменшення підтримки України з боки її західних союзників.

“Швидке засідання Кабінету Міністрів для призначення Олени Думи очільницею АРМА, всупереч заявам представників країн “Великої сімки” та відкликання голосу одного із членів конкурсної комісії, яскраво демонструє намір ігнорувати думку міжнародних партнерів та громадянського суспільства, а також бажання централізувати владу“, – заявив він.

Далі громадський активіст зауважив, що якщо у майбутньому зменшиться підтримка нашої країни, то це свідчитиме не про “втому” від підтримки України, а про реакцію на відсутність реформ.

Він також звернув увагу на те, що Олена Дума навіть і не думала приховувати, що її просуває на посаду Офіс президента – адже одразу після голосування комісії, почала публікувати матеріали, де розповідається, що вона має потужну підтримку у Верховній Раді та її готують на найвищу посаду у Кабміні, а також, що президент України підтримав її ідеї та прагнення щодо реформування АРМА.

“Враховуючи неефективність та корумпованість АРМА в управлінням державним майном з метою зменшення корупційних ризиків, схоже, одним із виходів із ситуації буде повністю ліквідувати Агентство. Чи маєте інші пропозиції виходу із цієї сумної ситуації?” – підсумував Сергій Микталик.

Можливе переформатування або навіть ліквідацію Агентства не виключив й народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.

“Ну що ж, щонайменше тепер всі наші партнери- США та Євросоюз – нарешті забудуть про “чудову” ідею про реформування АРМА з середини і можливо прискорять її ліквідацію у поточному вигляді”, – написав він у Telegram.

“Я вже давно говорю, що як мінімум треба у АРМА забирати функцію управління та продажу активів, а потім ще покропити святою водою… Богом прокляте місце”, – підсумував політик.