Боєприпасів у РФ вистачає: Австрійський військовий експерт назвав неочікувану причину "снарядного голоду" окупантів

Австрійський військовий експерт Том Купер, який регулярно аналізує ситуацію на фронті та відомий своїми іронічними замітками на адресу росіян, пояснив, в чому насправді полягає причина "снарядного голоду" в армії РФ. Про це він написав у своєму звіті за 15 березня, передають Патріоти України.

Весняне бездоріжжя

Експерт зауважує, що на фронті уже почалася пора бездоріжжя – на дорогах стільки багна і води, що екіпажам американських бронетранспортерів М113 і радянських МТЛБ (у народі відомих, як мотолиги. – Ред.) нерідко доводиться перевіряти режими "амфібій".

"А конструктори з BAE Systems мабуть, непритомніють, дивлячись на те, що доводиться витримувати їхнім гаубицям M777, коли їх буксирують місцевим ландшафтом. Добре, коли під колесами транспортних засобів є що-небудь інше, ніж бруд глибиною 20–30 см", – зазначив Купер.

Боєприпасів у росіян вистачає, але...

Том Купер із сарказмом прокоментував звіти своїх колег про те, що росіянам не вистачає артилерійських боєприпасів, а ЗС РФ нібито змушені запровадити обмеження снарядів на багатьох ділянках фронту.

"Судячи зі звітів ЗСУ, які зазнали обстрілів (і чиїх військових було поранено чи вбито) внаслідок обстрілів з російської артилерії, – насправді немає чітких ознак, що Пуддінгу (так Купер називає Путіна. – Ред.) бракує боєприпасів", – зазначив він.

На думку експерта, набагато ймовірніше, що росіяни часто не можуть привезти достатньо боєприпасів, коли це необхідно.

Аналогія з арабо-ізраїльською війною

"Тобто ЗС РФ, ПВК "Вагнер" та інші "сурогати" відчувають дуже схожу, можливо, навіть таку ж проблему, як ізраїльські сили оборони під час арабо-ізраїльської війни в жовтні 1973 року", – припустив експерт.

Купер нагадав, що в Ізраїлі 1973 року боєприпасів було більш ніж достатньо – але на складах, у центрі країни. Проблема полягала в тому, щоб завезти його в достатній кількості. Причиною стали масові затори, наприклад, на дорогах центрального Синая.

"Уявіть собі це видовище: 30, 40, 50 км дороги, повно вантажівок, повних боєприпасів, акуратно припаркованих бампер до бампера. Проблема: дороги були вузькими однорядними, оточені глибоким і м’яким піском. Будь-яка повністю завантажена вантажівка, яка наважувалася з’їхати з дороги, загрузла й не могла рушити знову без допомоги спеціалістів, а спеціалісти не могли допомогти, тому що стояли в тому ж самому транспортному заторі за десятки кілометрів", – навів приклад експерт.

З якою проблемою насправді зіткнулася армія РФ

За словами Купера, проблема з якою зіткнулися путінські окупанти має значно більший масштаб. Не лише через те, що армія РФ є набагато більшою за Армію оборони Ізраїлю, чи через те, що поле бою на сході України у 2022–2023 роках у кілька разів більше за Сінайський півостров чи Голанські висоти.

"Я вже згадував місяць тому, коли пояснював, чому Герасимов не здатен провести бодай один, "великий" наступ і натомість змушений розбити свій "зимовий наступ" на три дрібні операції. Це питання зберігання достатньої кількості боєприпасів і припасів там, де це важливо: поблизу лінії фронту", – наголосив експерт.

За його словами, російська залізнична система може перевозити багато боєприпасів, але зберігання ближче ніж за 70 км від лінії фронту є небезпечним, оскільки зараз на озброєнні України знаходяться M142 HIMARS, М270 MLRS, GLMRS та подібна зброя.

Тому неважливо, скільки привозиться російською залізницею, і неважливо, наскільки добре росіяни ховають свої склади боєприпасів. Принаймні один з них підривається щодня "черговим українським HIMARS-ударом".

І навіть якщо боєприпаси не знищили удари української артилерії, їх все одно доведеться доставляти на передову: робити це потрібно вантажівками, яких у ЗС РФ було надто мало вже на початку війни. Ще один фактор – погані дороги і багнюка.

"Ця проблема тепер сягнула таких масштабів, що кілька підрозділів БАРС із мобілізованими займаються лише тим, що намагаються допомогти з матеріально-технічним забезпеченням, повсякденно. Тепер ще додайте тотальну корупцію та некомпетентність путінської системи", – підсумував Том Купер.