Через події в Сирії африканські хунти засумнівалися в союзі з РФ, - Le Monde

Після падіння режиму Асада в Сирії союзні Росії африканські хунти занепокоєні, чи не кинуть їх напризволяще так само, як це сталося з сирійською диктатурою. Про це пише французька газета Le Monde, передають Патріоти України.

Видання зазначає, що зараз Росія намагається домовитися з новою владою Сирії про збереження своїх баз хоч у якомусь вигляді й одночасно перекидає частину майна до Лівії. Там у Кремля налагоджені хороші стосунки з маршалом Халіфом Хафтаром, який контролює половину країни.

Раніше сирійські та лівійські бази були важливими проміжними точками для зв'язку Росії з її африканськими союзниками на південь від Сахари - у Центральноафриканській Республіці, Малі, Буркіна-Фасо та Нігері.

Останніми місяцями американці посилили тиск на маршала Хафтара, щоб переконати його не розширювати співпрацю з Москвою. Можлива втрата баз у Сирії зробить Лівію ще більш важливою для Росії.

Але крім логістичних проблем у Лівії, у Росії починаються політичні проблеми з союзниками в Африці. Підтримувані Москвою африканські хунти уважно стежили за подіями в Сирії і за реакцією РФ на них, пише Le Monde. І всі вони дійшли схожого висновку: Кремль або не зміг врятувати режим Башара Асада, або просто його кинув. "Виникає питання: якщо Володимир Путін не захистив свого сирійського союзника, стратегічного гравця на Близькому Сході, то чи зробить він те ж саме для них?" - пише Le Monde про реакцію африканських диктатур.

Особливо насторожено ситуацію сприймають у Малі, де сумніви в надійності союзу з Москвою виникли ще після заколоту Євгена Пригожина і "Групи Вагнера" влітку минулого року. "Після подій у Сирії всі знову ставлять запитання. Це повний провал для росіян, що ставить під сумнів їхню надійність і послаблює їхні позиції в Малі та [загалом у регіоні] Сахель. Це не надто обнадіює", - каже один малійський офіцер.

На це накладається тривалий перехід на новий формат співробітництва між африканськими хунтами і Росією, що розпочався після ліквідації Євгена Пригожина і передачі його африканської діяльності під контроль Міністерства оборони РФ.