"Днями дешеве, але зухвале чепушило (те, що місяцями розказувало про "війна ще два-три тижні") сиділо і базікало в інтерв’ю про те, що він стане президентом України та наробить речей, які інакше як маразм, дикуха і чортівня не назвеш", - пише журналіст Віталій Гайдукевич на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Потік абсурду транслювався в очі штатній пропагандессі країни окупанта. Соцмережі скуйовдило. Пішли скрини, реакції, запитання журналістів в телеефірах в інтонації "позвольтє, а как же он служил в очісткє?!". Що ж… наш інфопростір знову продемонстрував свою вразливість – як легко примусити українців обговорювати не те. Куди корисніше було б обговорювати не персону, а те, яким фігом наглухо упоротий і токсичний персонаж був радником адміністрації глави держави. А тут букет дискомфортних питань.
Чому персонаж, який свого часу був одним зі спікерів заходу такого собі Дугіна (це один з ідеологів російського фашизму) став рупором влади Зеленського? Хто в тому винен?
Хто перевіряв персонажа на предмет загроз національній безпеці та зв’язках в Росії? Якщо не перевіряли, то це зальот і по лінії безпеки глави держави, і по лінії ідеології та інформполітики, і по лінії контррозвідки. Якщо перевіряли й нічого не зауважили – тоді це про некомпетентність перевіряльників. Якщо перевіряли, зауважили, але "своїх не чіпаємо" - тоді це змова на користь країни агресора. Що із двох бід гірше – важко сказати. А хто в них винен?
Хто в тому винен?
Можна скільки завгодно обурюватися вище згаданим, але ККД тому нуль. Якщо перша особа країни і його найближче коло комфортно співіснують із цим (і ще довгим переліком інших) токсичним явищем, значить це для них норма. Природно комфортне середовище, що відповідає їх світогляду, їх розумінню "добра\зла", їх пріоритетів.
Обурення тут нічого не виправить. Абстрагування – не врятує. Підказати, як виправити? Так вони того не бажають. Це не той випадок, коли критика впливає на політика і змушує його мінятися. Що робити? Хто винен, що наше "маємо те, що маємо" сьогодні виглядає так?
Хто винен і що робити? Ці питання не про владу і не про політиків взагалі. Здається, це два дуже некомфортні питання для суспільства. Бо вони про народ. Влада не з неба падає, її обираємо ми.
Тобто влада у нас саме така, якою її робимо ми (похибка на "скурвився піднявшись" є, але це саме похибка). Йдучи на вибори й ставлячи хрестика чи галочку, ми власноруч програмуємо наші успіхи та невдачі на наступні 5 років. Політики – дзеркало народу. Його чеснот, рагульства, жадібності, хитрожопості, мрій, звитяги, прагнень.
Політики різні, як і їх виборці. В кожному парламенті за 30+ років відновленої державності був весь спектр: від покидька до сподвижника, від москальського чорта до українського ідейника, від спритників і ситуативних пристосуванців до робочих бджілок і компетентних розумак. Щораз відсотки "поганого", "хорошого", "масовки" і "ніякого" були різними, але щораз це було дзеркало народу.
Тож коли нам не подобаються персони в політиці чи явища, треба підійти до дзеркала і подивитися на людину навпроти – це він\вона є причиною таких політиків. Цьому відображенню не сором за свій вибір? Якби мотнутися в часі в минуле чи не видрав би з рук ручку ти у того, хто дивиться на тебе в дзеркало? І не треба говорити "я голосував не за, а проти" - ця малодушна брехня говорить про ницість — графи "проти" в бюлетенях не було, після того, як прибрали "проти усіх" ми завжди голосуємо ЗА когось. І мали б нести відповідальність за свій вибір…
Бо це не Зеленський з Єрмаком тримали усіх за лохів клоунадою з "обстрілом" Шефіра, не Зеленський зупинив фінансування оборонки, згорнув ракетні програми, перевів танковий завод на режим "кілька годин роботи в тиждень", це не Зеленський винен в усіх скандалах "слуг", не Зеленський хотів домовитися десь посередині й подивитися в очі Путіну, не Зеленський ігнорував наближення великої війни, не він прагнув шашликів… Це ви – виборці. Ви все це хотіли й зробили разом – коли ставили галочку. Це про причину і наслідок.
Звісно, виборці Порошенка так само відповідальні за світлі та сірі сторони його президентства. Виборці Макрона, Мерца, Трампа… в будь-якій країні успіхи й зальоти влади є наслідком голосування виборця. Наша Конституція про це говорить просто: "Джерело влади – народ". Тому, шановне Джерело, це ти автор і причина проблем. Хочеш інакше, хочеш, щоб тобі не робили уринотерапію в офтальмології в режимі душу Шарко? Думай, коли ставиш галочку. Розумнішай. Поки війна — є час подумати.
А ще, покинь звичку "я людина маленька, від мене нічого не залежить". Як бачиш, залежить — одна твоя галочка може угробити країну… або розвинути її. Хочеш, Джерело наше посполите безгрішне, щоб влада була якісна, обирай якісних, розумних, компетентних, досвідчених, результативних. Тих, кому ти хочеш допомагати всю каденцію. Ти співавтор як успіхів, так і провалів. Першим маєш повне право пишатися, за друге тобі має бути соромно. Твої зусилля важливі. Зусилля, залученість, причетність – без цього якісної політики не отримаєш, тому потерпи. Бо альтернативи не існує...
Ти можеш обрати пігулку "нічого не роблю" і лишитися в матриці "як завжди" - тоді не нарікай. А можеш поламати шаблон. І тоді ти дійова особа – тобі буде важко, але (в більшості випадків) не буде соромно (принаймні гортати новинну стрічку)".
Після зустрічі президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці багато хто вважав, що це може стати сигналом для подальшого врегулювання війни в Україні – мирним шляхом. Але ці вкрай оптимістичні прогнози не були варті й виїденого ...
В Україні надто відкрито обговорюють ракетні програми, що створює загрози безпеці та сприяє витоку інформації. Про це сказав генерал-майор запасу ЗСУ Сергій Кривонос, передають Патріоти України. "Найбільша проблема в тому, що за останній рік про ракетн...