Чому рішення про конфіскацію російських активів у США викликало "панічну і істеричну" реакцію Пєскова, - політолог

Прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков пригрозив США "відповіддю" на конфіскацію російських активів, за яку конгресмени проголосували 20 квітня. Йдеться лише про п’ять мільярдів доларів. Чому це рішення вплинуло на росіян, попри порівняно невелику суму коштів, в ефірі Radio NV розповів політолог Ігор Рейтерович, передають Патріоти України та пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

Тому що це прецедент. Тому що всі прекрасно розуміють, що ця історія про натяк Європі: «Дивіться, ми робимо кроки, ми приймаємо вже законодавчі акти». Вони неоднозначні - у тому сенсі, що [президент США Джо] Байден, наприклад, може зробити, а може і ні. Але вони створюють механізм, інструмент, за допомогою якого це питання можна вже бути конкретно вирішувати.

І це дуже прямий меседж для Європейського Союзу, у якого набагато більше заморожених російських активів. Там кілька сотень мільярдів.

І в цьому контексті в Росії злякалися, тому що це, дійсно, прецедентна історія. Вони ж прекрасно розуміють, що в США, Британії, Канаді, Австралії, в деяких європейських інших країнах діє прецедентне право. І навіть якщо там діє континентальна модель, загалом по всьому Європейському Союзі, тим не менше не згадати про цей прецедент їм буде дуже складно. Бо тепер юристи, які в Європі займаються питаннями аргументації щодо замороження цих активів, отримують додатковий козир, фактор, який вони можуть використати в обґрунтуванні, яке вони вже в червні покладуть, я так розумію, на стіл європейським лідерам. І зрозуміло, що історія США тепер буде грати зовсім іншими фарбами.

У Росії прекрасно розуміють, до чого це фінально може призвести. Крім того, це ж дуже важливий символічний крок, який показує, що «ніхто з вами не буде домовлятися так, як ви хочете, і не буде робити вигляд, що ми не бачимо якихось ваших активів чи чогось іншого». Тобто це сигнал, що протистояння продовжується, і воно продовжується зовсім не за тим сценарієм, за яким хотіла би Росія.

Звідси така швидка, панічна і істерична деякою мірою реакція того ж Пєскова. Зверніть увагу: там нечасто коментують [щось] буквально в наступні 10−15 хвилин після того, як прийнято рішення. А заява Пєскова з’явилася ледь не за п’ять хвилин. Видно, що вони цей варіант прораховували: вони підготували цю заяву, і коли це рішення було проголосовано, відразу відреагували.

Тобто вони розуміють практичні наслідки, і ці практичні наслідки для Росії по факту можуть стати катастрофічними. І ще один момент. Це ж сигнал всім іншим країнам, які відсторонені від російсько-української війни, займають щодо Росії нейтральну або навіть партнерську позицію. Їм показують, що «дивіться, вони перетворюються все більше на вигнанців». Причому таких, що з ними не будуть спілкуватися, і ще більше активи їхні будуть забирати: «То чи є сенс вам взагалі з ними мати справу і щось вкладати в їхній розвиток економіки? Можливо, навпаки, вам також треба від цього відмовлятися і поступово відходити».

І це збігається з візитом того ж [держсекретаря США Ентоні] Блінкена — він буде говорити з Китаєм про те, щоб Китай менше комунікував з Російською Федерацією, менше допомагав їй, менше продавав їй якісь товари подвійного призначення, і загалом більше на неї тиснув в контексті завершення війни.