Чомусь половина українців вважають, що найбільшою загрозою для існування країни є корупція. А вже потім війна, - Фурса

"Що становить небезпеку для врожаю огірків у вас на дачі: паводок чи брак добрив? Якщо хтось скаже, що брак добрив небезпечніший, то ви покрутите пальцем біля скроні. Ну бо дійсно, яка різниця, чи є у вас добрива, якщо все змиє к чорту", - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Але чомусь половина українців, згідно з останніми опитуваннями, говорять, що найбільшою загрозою для існування країни є корупція. А вже потім війна. І сприймають це як раціональну думку. Хоча якщо Україна програє війну, то вже неважливо, що там буде з корупцією.

Корупція може сповільнювати розвиток. Але війна просто все обнуляє. І це дуже добре видно по відповідям бізнесу щодо загроз, який він, бізнес, для себе бачить. На першому місці війна. Потім — брак робочої сили. Потім ще багато чого. І лише в кінці списку корупція. Навіть незважаючи на те, що тиск силовиків на всіх очевидний. Але війна — це екзистенційний виклик. А корупція — ні. Так, без корупції ми були б багатші. Так, з верховенством права у нас було б набагато більше інвестицій. Але це буде важливо після війни.

Тому суспільству необхідно прокинутись. А владі нарешті перейти до непопулярних кроків. Не можна бути популярним під час війни. Не можна приймати приємні рішення. Це як годувати пацієнтів цукерками під час раку, коли потрібна хімія. Це звісно приємно, але хворобу не лікує. Не можна робити закон про посилення мобілізацію, який має стати кнутом, таким імпотентним. Бо що він тоді дасть? Кого змусить не ховатися від ТЦК? Чи хтось думає, що створити проблеми для українців за кордоном по переоформленню паспорта — то метод змусити їх повернутися в Україну? І так, кнут виглядає неприйнятним, коли в країні найбільша проблема — корупція. Але є цілком доречним, коли це війна, під час якої військо відчуває брак людей.

І влада і суспільство стали заручниками чудової економічної ситуації під час війни. Що стало можливим завдяки західній підтримці. Річна інфляція в Україні 3.2%, що менше ніж в Штатах. За рік навіть ціни на улюблені яйця впали на 34%. Такого не було ніколи під час таких воєн. Ніколи. Ніде в світі. І можна багато чого говорити про західних партнерів, коли вони через страх ескалації чогось не роблять, але треба й зрозуміти, де б ми зараз були без їхньої допомоги.

Та ця допомога створює ілюзію, що війни немає. І люди починають непокоїтись про корупцію, а не про війну. Тим більше, як кажуть психологи, це дозволяє людям зняти з себе відповідальність. Бо якщо війна це найбільша проблема, то чого ж я проти мобілізації. А якщо корупція, то все просто, то ж про справедливість можна поговорити і під ширмою цього приховувати своє абсолютно природнє бажання, природній страх, уникати служби в армії.

Бо якби в економіці все було як зазвичай під час війни, з шаленою інфляцією, зубожінням, продуктами по талонах — то на війну було б важко не зважати. А коли інфляція як в США і зарплати зростають, кар'єра не стоїть на місці, а магазини повні імпортних товарів, то війна якось перестає бути проблемою. Твоєю особистою проблемою. Але це ілюзія. Дуже небезпечна ілюзія".