Чи треба українцям занадто хвилюватися? Про що Байден чітко сказав Путіну, - дипломат

"До зустрічі в експертному середовищі лунала головна думка: а чи не здасть нас Байден, чи не розміняє Байден Україну на умовний Іран, Сирію, ядерне роззброєння, ну будь-що. Що ми маємо сьогодні? Ми маємо чітку і ясну позицію Байдена — він повторив це на прес-конференції, і, думаю, не менш голосно і чітко він сказав це під час закритої частини розмови, що «дорогий товариш Путін, в Україну не сунься, бо будуть проблеми». І думаю, що Путін дуже добре це почув", - пише у своєму блозі український дипломат Володимир Огризко, передають Патріоти України, та продовжує:

"Байден так, між іншим, на своїй пресконференції сказав, що передав Путіну списочок відносно того, чого не треба чіпати в кіберпросторі і таке інше. Я вас можу запевнити, що такий самий списочок було передано з кожного питання, де американці написали — що можна, а що не можна.

Я не є професійним психологом (хоча дипломати в психології мусять розбиратися, щонайменше, мати певні поняття), так от, навіть маючи певні поняття в психології, я спостерігав за мімікою, за тим, як Путін проводив цю пресконференцію, за його мовою тіла. Я його таким невпевненим не бачив вже дуже давно. В мене таке відчуття, що там був делікатний, дипломатичний, але серйозний нокдаун, що він не міг у перші моменти (а він відразу після завершення переговорів вийшов) навіть якось себе взяти в руки. Хаотичні рухи руками, невпевненість на обличчі, явно не традиційна пиха (як це для нього характерно) і розмова крізь зуби, нервові покашлювання і так далі. Вже зараз зрозуміло, що білого коня, про якого так мріяли російські пропагандисти, немає і навіть не очікується.

Вже з вчорашнього вечора московські пропагандисти — в захваті: Путін показав себе, мачо, світовий лідер, з ним рахуються, ні про що не домовилися, тому що Путін стояв на своєму, чудово, все прекрасно і так далі. Власне для цього внутрішнього споживання все вийшло так, як Путін собі планував. І тут справді його перевага в тому розумінні, що пропаганда підноситиме його до небес, безумовно є.

Відносно позиції самої Росії, то він отримав чіткі і ясні інструкції, так би мовити, «що буде, якщо». І тому його сподівання, що він поділить світ заново, як це колись відбулося в далекій Ялті 1945 року, не те, що не могло відбутися, воно було поза здоровим глуздом. Ну, а оскільки, на жаль, як сказала пані Меркель, що Путін живе в паралельному світі, оцей паралельній світ у голові Путіна продовжується, то, безумовно, він був розчарований тим, що нічого не вдалося.

Підсумок для України, мені здається, дуже позитивний. Американці заявили про те, що вони не сприймають усі ці путінські «хотєлки» про Донбас на його умовах, про те, що Крим — це територія РФ, і що в разі якихось з боку Росії заходів відповідь Байдена буде так само дуже жорсткою.

Для нас — це шанс зміцнити наші збройні сили, подумати над тим, що нам треба активніше працювати на Кримській платформі і згуртовувати навколо цієї ідеї увесь цивілізований світ, думати про реальні реформи, які дадуть нам можливість в осяжній перспективі наблизитися до НАТО, а потім стати членом. До речі, те, що Путін сказав, що тема України в НАТО обговорювалася «мазком». А це означає те, що Байден сказав, що Україна є «нашим найближчим партнером, і не ви в Москві будете вирішувати, коли їй стати членом альянсу». Ось власне, що означає цей «мазок». Це був не так мазок, як черговий ляпас, бо для Путіна Україна в НАТО — це кінець всьому.

В цілому, ми можемо говорити про абсолютно нормальні для України підсумки цього саміту. Щодо слів Путіна про Донбас нічого нового немає. Це його чергова «хотєлка», щоб ми прийняли Донбас у тому вигляді, в якому він хоче, і щоб ми поміняли Конституцію. Навіть дитина розуміє, що цього не станеться. Тому це підтвердження своєї войовничої позиції і оголошення того, що поки що ми не будемо надто сильно рухатися вперед, але і не відступимо від своєї позиції.

Байден, безумовно, не піде війною на Путіна через Донбас і Крим, отже у Путіна, де факто, лишається можливість робити те, що він робить зараз, але американці, як і китайці, вони грають в довгу гру. І це означає, що мабуть, вибрано тактику «а ми вас все одно пересидимо», маю на увазі росіян. Путін не вічний. Навколо нього, так чи інакше, є багато людей, які не задоволені тим, що зараз відбувається, незадоволені тим, що ці олігархи і наближені позбавлені щастя бути на Заході з вкраденими російськими грошима. Тобто, все не так просто для самого Путіна. Думаю, що американці вирішили: нічого, в нас терпіння вистачить, а ти все одно колись підеш. А як ти підеш, тоді вже будемо говорити зовсім по-іншому з твоїми наступниками і там уже буде не кілька аркушів з побажаннями, а десяток пунктів ультиматуму, від якого наступники не зможуть відмовитися тому, що у них будуть значно більше проблеми, ніж проблеми сьогодні у Путіна. В цілому це все говорить про те, що зрада не відбулася, все нормально, і ми повинні дивитися в майбутнє з оптимізмом".