"​Чи вирішила очевидна загибель в авіакатастрофі проблему Пригожина для Путіна? Тільки на перший погляд, відповідь ствердна", - американський дипломат

"Чи вирішила очевидна загибель в авіакатастрофі боса найманців «Вагнера» проблему Пригожина для Путіна? На перший погляд, відповідь ствердна. З осені минулого року Пригожин публічно ображав міністра оборони Сергія Шойгу та главу Генштабу РФ Валерія Герасимова з приводу їхніх невдач у веденні війни проти України. Потім наприкінці червня він публічно оскаржив офіційні обґрунтування вторгнення в Україну в лютому 2022 року — це був щонайменше непрямий удар по Путіну — і розпочав свій заколот, захопивши штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону та спрямувавши свої війська на Москву", - пише екс-посол США Джон Гербст у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Хоча спочатку високопоставлені російські чиновники засудили це як державну зраду, проте протягом доби Кремль уклав угоду, яка переконала Пригожина припинити похід на Москву в обмін на безпечний відхід до Білорусі. Коротше кажучи, Путін, який позиціонував себе сильним, виглядав слабким і вразливим.

У наступні два місяці це відчуття тільки посилилося, оскільки Пригожин проводив у Росії набагато більше часу, ніж у Білорусі. Він зустрічався з африканськими лідерами в межах саміту Росія-Африка в Санкт-Петербурзі і навіть став публічною особою російської підтримки перевороту в Нігері. І все це робила людина, яка публічно ставила під сумнів заявлені причини війни Путіна проти України.

Тож так, Пригожин мав піти, і це не змусило себе чекати, оскільки кожна його нова публічна ініціатива нагадувала про вразливість сильної людини. А його смерть стала попередженням про те, що кидати виклик царю — дурна гра. Щоб підкреслити це, того самого дня, коли розбився літак, Кремль звільнив Суровікіна — приятеля Пригожина.

Це, звісно, зупинило кровотечу, але не вирішило проблему Путіна. Він не може скасувати події останніх двох місяців, а російська еліта не забуде того, що бачила. Навіть якщо Пригожин пішов, ним все одно будуть захоплюватися — за відносні успіхи Вагнера в Україні порівняно з російською армією, за турботу про своїх солдатів і за готовність висловити вголос свої побоювання з приводу розумності вторгнення Путіна в Україну. Головна причина заколоту Пригожина — путінські невдачі в Україні — залишається. І якщо одні високопоставлені гравці в Москві можуть дійти висновку, що кидати виклик цареві Путіну занадто небезпечно, то інші можуть зробити висновок, що помилка Пригожина полягала в тому, що він зупинив похід своїх військ на Москву.

Той факт, що він протримався стільки, скільки протримався, свідчить про наявні тріщини в режимі. Можливо, цього тижня Путін вирішив проблему Пригожина. Він, безумовно, ще раз наголосив, що суперечити йому небезпечно. Але за останні два місяці він також продемонстрував, що не настільки впевнений у собі, щоб діяти негайно. Урок полягає в тому, що якщо ви починаєте переходити йому дорогу, то не зупиняйтеся. Не менш важливим є й те, що умови для того, аби кинути виклик Путіну, зберігаються".