Чиновники спробували пояснити, чому віддали фірмі нардепа мільйони за читання новин, але щось пішло не так, - розслідування

Фірма нардепа від "Слуги народу" Олександра Маріковського, незважаючи на низку критичних публікацій, отримає за моніторинг новин у 2025-му більше 12,2 млн грн. Разом з мільйонами гривень аналітики, які працюють у компанії парламентаря, отримали і реальний вплив на владу: саме вони оцінюють настрої в ЗМІ і інколи вкрай суб'єктивно описують публікації в медіа, зазначають Патріоти України.

Заднім числом вже після скандалів угоду між "Медіатекою" Олександра Маріковського та державним підприємством переписали. Однак кардинально на ситуацію це не вплинуло. Журналісти звернулися до тих, хто відповідає за витрачання бюджетних коштів на моніторинг ЗМІ. З якої ж причини за рік вартість послуг "Медіатеки" зросла аж на 4,1 млн грн (у 2024-му навіть за більшу кількість звітів заплатили 8,1 млн грн).

Чиновники озвучили кілька варіантів відповідей. Одна з яких передбачає, що співробітники держпідприємства та профільного міністерства вміють так чітко прогнозувати майбутнє, що готові платити більше за послуги з моніторингу, адже переконані, що журналісти напишуть про них більше новин.

Чиновники пояснили, чому збільшили ціни для "Медіатеки". Відповіді дивують

Після серії публікацій про значне зростання вартості моніторингу ЗМІ для держави OBOZ.UA звернувся до Міністерства культури та стратегічних комунікацій, а також до державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" (саме воно платило "Медіатеці") щодо причин такої різкої зміни ціни.

Відповіді чиновників здивували. У ДП заявили, що рішення збільшити ціну "викликане зростанням обсягів робіт, необхідністю застосування високтехнологічних рішень, сучасного програмного забезпечення, а також інфляційними факторами". Відповідь надіслали від імені в.о. гендиректора підприємства Анатолія Стельмаха.

Журналісти надіслали ще один запит з проханням уточнити, які ж саме нові технологічні рішення запроваджено, з огляду на яку аналітику дійшли висновку щодо зростання вартості цих рішень, а також які саме обсяги роботи зросли.

В уточненні навели приклад подорожчання послуги "Соціологія, у тому числі звіт, що містить порівняння медійного впливу". Це одна з цілої низки послуг. Подорожчало все. Але конкретно ця послуга за рік зросла в ціні зі 120 тис. аж до 450 тис. грн. І тут виявилось, що після низки скандалів заднім числом підписали додатковий договір, у якому "дописали" кількість послуг щодо проведення "соціології". Якщо раніше держава купувала на рік одне таке дослідження, то зараз – аж чотири.

Зростання кількості послуг вже після підписання договору (за допомогою додаткової угоди) може відбутись тільки для корегування ціни. Ймовірно, після скандальних публікацій чиновники ухвалили рішення переглянути договір.

Тендер оголосили ще в січні, а підписаний договір з "Медіатекою" опублікували 3 березня. Додатковий договір підписали вже 30 березня.

Однак навіть після цього залишилась ціла купа запитань, бо за рік подорожчали майже всі послуги, а не тільки "соціологія", яка в результаті маніпуляцій у перерахунку за одиницю навіть подешевшала.

У відповідь на уточнення нам пояснили, що зросла кількість згадок у ЗМІ. Ця відповідь виглядає вкрай дивною, враховуючи, що рішення щодо вартості послуг ухвалили в січні. У цей момент ніхто не мав уявлення щодо кількості згадок у майбутньому.

"Загальний об'єм згадок об'єктів моніторингу збільшився у поточному році у порівнянні з минулим звітним періодом, що впливає на об'єми обробленої інформації для підготовки звітів, що характеризує зміни загального рівня вартості послуг", – зазначив у відповідь на запит в.о. гендиректора Анатолій Стельмах.

Пізніше виявилось, що така версія пояснення подорожчання послуг у ДП спільна з їхнім засновником – Міністерством культури та стратегічних комунікацій.

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос у відповідь на запит, у якому ми в тому числі запитали, чому так різко зросла вартість послуг "Медіатеки" разом зі зниженням кількості звітів, відповів: у травні 2025-го кількість згадок тих, кого моніторять, зросла порівняно з травнем 2024-го. Яким чином це може пояснити рішення щодо збільшення вартості моніторингу, невідомо. Знову ж таки, ціну формули ще в січні і передбачити кількість новин на той момент було неможливо.

Або ж Міністерство культури та стратегічних комунікацій володіє таємною технікою передбачення кількості новин за рік, або ж така відповідь – спроба пояснити рішення, яке ухвалено зовсім з інших міркувань.

"Інформуємо, що станом на травень 2025 році, у порівнянні з травнем 2024 року, відбулося збільшення обсягу зібраних даних, що пов’язано із збільшення кількості згадок про об’єкт моніторингу, що відображалось у звітах. Технічним завданням визначено порядок підготовки звітів, тому кількість звітів обумовлюється кількістю робочих днів на рік. Щоденні звіти отримуються кожного дня з понеділка по суботу, щотижневі звіти – кожен понеділок, щомісячні звіти – на початку місяця, що йде наступним за звітним", – йдеться у відповіді заступника міністра на запит.

Навіщо державі взагалі моніторинг, який коштує мільйони?

У міністерстві також зазначили, що "постійний аналіз медіапростору є необхідним для формування об’єктивного уявлення про актуальний інформаційний ландшафт і для оцінки ефективності реалізованих інформаційних заходів". ЗМІ вже детально розбирали кілька звітів "Медіатеки". Об'єктивними назвати їх важко. Наприклад, у "Медіапортреті 10 – 16 серпня 2024" в тій частині звіту, в якій йдеться про висвітлення діяльності уряду, зазначено: "у ЗМІ найбільше резонував скандал з затриманням на хабарі заступника міністра енергетики: більшість джерел нейтрально згадували його звільнення з посади рішенням Уряду".

Дійсно, більшість українських ЗМІ повідомили про звільнення заступника міністра Олександра Хейла з посиланням на представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука. Йдеться про саму новину щодо звільнення. Українські медіа подали цю інформацію в тому форматі, який передбачає написання новин: факт, посилання на джерело, коротко про звільнення та опис того, що передувало цьому звільненню. В таких новинах ніколи не звучить критика уряду – інформаційний стиль цього не передбачає. Робити висновок, що більшість ЗМІ "нейтрально згадували звільнення", – безглуздо. Бо сам формат новини передбачає нейтральну подачу інформації.

Яким чином такі звіти допоможуть уряду мати "об’єктивне уявлення про актуальний інформаційний ландшафт", не зрозуміло.

На запит відповів також і власник "Медіатеки" Олександр Маріковський. Він заявив, що як парламентар не має права впливати на господарську діяльність свого підприємства. "Відповідно до вимог антикорупційного законодавства, я відкрито декларую про передачу корпоративних прав ТОВ "Медіатека" в управління. Починаючи з моменту обрання мене народним депутатом України (2019 р.), зазначена компанія перебуває під повним та безпосереднім управлінням особи, уповноваженої на здійснення відповідних функцій", – заявив Маріковський.

Тут варто зазначити, що Маріковський отримав депутатські повноваження в кінці серпня 2019-го. Тоді "Медіатека" за свої послуги отримала з бюджету 1,2 млн грн. А вже в 2020-му ця сума зросла до 7,6 млн грн на рік і зараз становить вже більше 12,4 млн. Звісно, таке стрімке збільшення вартості державних підрядів одразу після обрання Маріковського в Раду не означає, що бізнесмен скористався своїми зв'язками у владі. Однак це може викликати аргументоване занепокоєння: чи не вплинув "слуга народу" на такий успіх своєї "Медіатеки".