
"Вранішній приліт російської ракети в Харків. Фото вже публікують офіційні ресурси, тому дозволю собі і я. Але мова піде не про сам приліт, а дещо інше", - пише харківська блогерка Олена Кудренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Придивіться до фото - які будівлі в Харкові. Таких у нас багато. А на днях я зустріла десь на ютубі комент росіянки: "так отдайтє, х@хлы, все савєтскоє, оно нє ваше...".
Звичайно, будівлі такого рівня та краси не схожі на радянські, скоріше за все вони значно старші за віком. Я не знавець історії архітектури, якщо чесно. Чула, що
нашу місцеву архітектуру й називають "сталінським ампіром". Буду вдячна побачити в коментарях якусь цікаву інформацію від тих, хто на цьому знається.
Але я ніяк не можу уявити, як до нас свого часу приїхали будівельники та архітектори з якоїсь якутії чи бурятії, щоб побудувати тут щось для нас, "х@хлів". Навіть з москви чи пітеру, бо навпаки в пітер та москву привозили спеціалістів і з України в тому числі, а до цього з Європи, щоб створити щось цікаве.
Та й що росіяни можуть вважати своїм з радянської спадщини? Союз міг бути сильним тільки за наявності України в його складі. Без України в росіян якісь фантомні болі. Що значить віддайте? Несамодостатність окремої людини - це проблема. Несамодостатність цілої країни - катастрофа. Невдячні та ненажерливі".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
15 серпня на Алясці відбудеться перша з 2021 року зустріч лідерів США та Росії — Дональда Трампа та Володимира Путіна. The Times проаналізувало, чому для проведення саміту обрали саме Аляску, передають Патріоти України. Видання пише, що там немає "ні а...
"Некролог міжнародному договору, без якого світ уже не буде таким, як раніше. Він народився 26 червня 1945 року. 80 років турбулентного, неспокійного, насиченого подіями життя. І от прийшов фінал. Було складно, було важко, але ніколи не було так сумно"...