У найближчі півроку на кремлівського диктатора чекає складний період. Таким прогнозом поділилася астропсихолог Ірина Звягіна, передають Патріоти України.
Експерт заявила про те, що живучість Путіна повною мірою відображає характерні риси етносу Росії.
"У війнах, розгулі, заздрості, самолюбстві - у прихильників "російського світу" простежується абсолютна самовідданість, готовність зректися всього і раптово стати "огидним виродком і злочинцем". "Колообіг судомного і моментального самозаперечення і саморуйнування", - писав про цю рису етносу Федір Достоєвський. На думку українських воєначальників, будь-яка держава, зазнавши таких втрат у війні, які вже зазнала росія, вже завершила б свою експансію. Але для Росії поняття "багато жертв" не існує в принципі", - розповіла експерт.
Вона також зазначила, що апетити кремлівського диктатора дуже добре описує мапа повернення Юпітера до його гороскопу 11 років тому - 29 квітня 2012 року. "Планети, що спостерігаються астрологом, символізують амбіції, війну та трансформації. Тваринність диктатора астропсихолог пояснює підтримкою "підданих". "Карта ця вже реалізувалася, сусідні землі справді були окуповані. Але очевидним є й те, що шляхи у них зав'язали. І цій карті залишилося терміну півроку" , - каже Звягіна.
Вона розповіла про те, що 11 квітня 2024 року починає діяти нова карта повернення Юпітера, не така ж сильна, як її попередниця. Російський презилент все глибше ув'язує, але розраховувати на відмову від амбіцій, що залишилися, не варто. "Карта в динаміці посилить свій вплив у квітні-травні 2024 року. Попереду маячить період великого занепаду. Але півроку він ще має" , - розповіла про ситуацію експерт.
22 липня за новим церковним календарем (4 серпня за старим) - день пам'яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, однієї з дружин-мироносиць. У народі день отримав назву Марія Ягідниця. За старим календарним стилем - день пам'яті священномученика Пан...
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
