"Колись я полюбляв слухати Гришковца, коли я його ще вважав за людину, так ось, був в нього такий роман "Дредноути". Там був момент, який я чомусь крутив у голові, коли іхав з Юлия Паевская та Юрій Гудименко на Восток 23 лютого", - пише волонтер Серж Марко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Там розповідалося, як ескадра флоту, підійшовши морем до міста, готувалася до завтрашнього бою. А в самому місті, в генделі бухали моряки з корабля, що зранку повинні були вийти на море в бій.
І зранку, коли корабль вже віддавав швартові, у порт біжав молодий матрос, який проспав. Він біжав розуміючи, що це може бути його останній бій. Але він не міг запізнитись. Просто тому що не міг. Там не було геройського запалу, чи пафоса, він просто робив те що він повинен. Можлива загибель не була достатнім аргументом, щоб він залишився в своєму ліжку в той час.
Чомусь образ цього матроса був у моєї голові коли ми іхали до Маріуполя.
- Я їхав зі Львова так, як би за мною хтось гнався, - розповідав колись боєць з мого підрозділу, - Назустріч йшли колони цивільних автівок. По напрямку на Київ дорога була вільна. Я летів, пікап наматував кілометри на свої колеса, у голові були лише думки про те де мій бронік, іхати до морпехів, чи залишатись у Києві, де я буду більш потрібний...
Я можу ще декілька історій розповісти, від тих хто став у ряди ЗСУ 24-го лютого. Але всіх об'єднувало одне- вони чомусь боялися спізнитись на війну. Як самураї, яких штовхав кодекс, всі ці тисячи людей, які йшли в воєнкомати, вони хотіли стати у стрій до тих, хто зараз вже захищав свою Батьківщину зі зброєю в руках.
Це було півроку тому, але відчуття що це було кілька років тому. І ось зараз, прокручуючі перші дні перед/після вторгнення, і дивлячись на реакцію росіян на мобілізацію, засвідчуєшся у факті, що немає більше образи українцю, ніж заява, що він із росіянином один народ".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
"Трамп обіцяє не допомагати Україні, якщо Європа не буде допомагати так само, як і США. І це означає, що Трамп вимушений буде допомагати Україні хоча б тому, що в останні місяці американської невизначеності – коли в Конгресі довго не могли проголосуват...
Приєднуйтесь
