Експерт назвала дві причини блокування Німеччиною надання Україні танків

Позиція Німеччини, а точніше – позиція більшою мірою соціал-демократів, яка частково перегукувалася з певними настроями приблизно половини німецького суспільства, вона була складною і простою водночас. Німеччина, і зокрема соціал-демократи, і федеральний канцлер Олаф Шольц персонально не хочуть бути лідерами у питаннях збройної підтримки України. Про це в інтерв’ю розповіла голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" Фонду демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та дослідниця Лондонської школи економіки та політичних наук Марія Золкіна, відповідаючи на запитання, чому Німеччина так довго блокувала надання Україні танків, передають Патріоти України.

Експертка вважає, що існують дві складові цього блокування – політична та історико-культурна. "Тобто фінансово, санкційно, будь-якими методами допомагати Україні протистояти російській агресії – так, але в тому, що стосується зброї, Німеччина готова бути однією з країн, які підтримують Україну, надсилаючи певні види озброєння, але точно не хоче бути в авангарді цієї збройної підтримки. А рішення щодо танків – це мало бути лідерське рішення", - пояснила вона.

Золкіна переконана, що і Шольц особисто, і соціал-демократи не хотіли ухвалювати ключового рішення, а рішення стосовно танків – ключове.

"Воно разом із рішенням стосовно Patriot і рішенням, яке, я вірю і маю підстави вважати, що воно буде ухвалене, стосовно винищувачів символізують перехід з одного етапу війни на інший. Раніше Україні допомагали захиститися і зупинити подальше просування російських військ. А зараз Україна переходить до нового етапу, коли ми маємо проводити масштабні контрнаступальні операції… Але всьому світу зрозуміло, що Україна переходить до контрнаступальних дій і її треба для цього озброїти. І ось таких ключових рішень Німеччина ухвалювати не хотіла. Не хотіла бути саме в авангарді. Це політична складова", - зазначила дослідниця.

Другою складовою Марія Золкіна назвала історико-культурний компонент.

"А друга складова – це складова, яка українцям здається нелогічною, неадекватною, але для Німеччини, для німецького суспільства цей історично-культурний компонент він, дійсно, десь на рівні підсвідомості. І в Бундестазі, і на ключових німецьких каналах, і в ключових друкованих медіа всюди звучав аргумент, що німецькі танки не повинні брати участі у прямих зіткненнях з російською армією з відсилкою до досвіду і комплексу вини і навіть колективної відповідальності, до речі те, чого намагаються уникнути росіяни, в Німеччині ця колективна відповідальність дуже жива. Для нас це абсурдно, тому що і українці, і білоруси постраждали у другій світовій війні і кількісно, і практично більше, ніж російський народ. Але для Німеччини так вже склалося у колективній свідомості, що вони відчувають цю відповідальність і цю вину, перш за все, перед росіянами. І не хочуть навіть у такий опосередкований спосіб допомагати Україні починати якісь інші бойові дії з Російською Федерацією", - пояснила вона.

І перший, і другий аргумент, за словами дослідниці, були дуже сильними для Німеччини. "Але під тиском обставин, під тиском, в першу чергу, партнерів, Сполучених Штатів, східного флангу НАТО, соціал-демократам і Шольцу довелося змінити свою позицію", - резюмувала Марія Золкіна.