Експерти налаштовані скептично: Угода між США та Україною щодо корисних копалин не приноситиме фінансової вигоди ще десятиліття

Фінансова вигода від нової угоди між Україною та США щодо стратегічних корисних копалин може розтягнутися на десятиліття, адже запуск нових шахт у країні, що постраждала від війни, пов’язаний із численними викликами для інвесторів. Про це повідомляє Reuters, передають Патріоти України.

За словами гірничодобувних експертів, навіть у стабільних країнах із розвиненою індустрією, як-от Канада чи Австралія, повноцінне освоєння родовищ може тривати від 10 до 20 років. Водночас в Україні більшість родовищ досі недостатньо вивчені, щоб підтвердити їхню рентабельність. Крім того, зруйнована війною енергетична й транспортна інфраструктура, а також невизначеність щодо безпеки стримують інвестиційну активність.

Попри це українські посадовці називають угоду політичним проривом і сподіваються, що вона зміцнить американську підтримку. Документ, підписаний у Вашингтоні, передбачає, що кошти до фонду відновлення надходитимуть від роялті, ліцензійних платежів та угод про розподіл продукції. Проте конкретні фінансові умови поки що не визначені — їх ще мають погодити в межах партнерської угоди.

Як зазначив Вілліс Томас із консалтингової компанії CRU, перехід від наявності природного ресурсу до його економічно ефективного освоєння вимагає як часу, так і значних інвестицій — обидва чинники залишалися обмеженими навіть до початку війни.

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за даними Державної служби геології та надр, ліцензії на видобуток видавалися повільно. У період із 2012 по 2020 рік було видано лише 20 ліцензій на нафту і газ, а також кілька на видобуток графіту, золота, марганцю та міді. Загалом у країні налічується понад 3400 ліцензій.

Оскільки нова угода передбачає створення обмеженого партнерства, аналітики не виключають можливості прямих державних інвестицій з боку обох країн у майбутні гірничодобувні компанії.

Однак ще одним серйозним викликом є розташування частини перспективних родовищ на тимчасово окупованих територіях. З 24 потенційних гірничодобувних проєктів, визначених Benchmark, сім розташовані в зонах, контрольованих Росією. Йдеться, зокрема, про родовища літію, графіту, рідкісноземельних елементів, нікелю та марганцю.

Як повідомив представник української компанії, що володіє ліцензією на розробку Полохівського літієвого родовища — одного з найбільших у Європі, - без західних гарантій безпеки реалізувати такі проєкти буде надзвичайно складно. У США ж вважають, що наявність американських інтересів у секторі може стримати агресію.