Фанера, Париж і міф: Хто вигадав один із найдивніших фразеологізмів

Ми вживаємо цю фразу машинально — коли щось не вдалося, коли плани зірвалися, а очікування розбилися об реальність. «Пролетів як фанера над Парижем» — звучить образно, трохи іронічно, навіть красиво. Але якщо зупинитися на секунду і задуматися: чому саме фанера, чому Париж і хто взагалі це вигадав?

Історія цього виразу виявляється значно цікавішою, ніж здається на перший погляд — і водночас значно менш героїчною, ніж народні легенди, передають Патріоти України.

Версія перша: міф про авіатора, якого не існувало

Одна з найпопулярніших версій пов’язує появу фрази з нібито реальною трагедією початку ХХ століття. Мовляв, у 1908 році в Парижі авіатор Огюст Фаньєр здійснював показовий політ і врізався в Ейфелеву вежу. Загинув, а історія стала настільки резонансною, що фраза «пролетів над Парижем» увійшла в ужиток — щоправда, згодом прізвище Фаньєр народ «переробив» на більш знайоме «фанера».

Звучить драматично. Але є одна проблема: жодного Фаньєра не існувало. Як і катастрофи біля Ейфелевої вежі. А газета, в якій нібито з’явився цей образний пасаж, у той час навіть не виходила друком. Історики цю версію давно визнали вигадкою.

Версія друга: загадковий дирижабль

Інша легенда приписує походження виразу аварії дирижабля з романтичною назвою «Фленер». За цією логікою, повітряне судно нібито зазнало краху над Парижем, а назва знову ж таки трансформувалася в народній мові у «фанеру».

Та й тут на дослідників чекає розчарування: у жодних архівах та хроніках такого дирижабля не зафіксовано. Принаймні не в Парижі і не в описаних обставинах.

Версія третя: політика, іронія й французький президент

Найбільш правдоподібною вважають третю версію — менш сенсаційну, але значно логічнішу. Вона пов’язана з ім’ям президента Франції початку ХХ століття Армана Фальєра. Політик був великим прихильником авіації, активно фінансував її розвиток і навіть відкривав міжнародні авіавиставки.

У той час авіація тільки-но робила перші кроки, а літаки часто виглядали крихкими, незграбними конструкціями — фактично з дерева та фанери. У сатиричній публіцистиці й розмовній мові ім’я Фальєра поступово почали асоціювати з цими «фанерними» польотами. Так і з’явився образ — щось гучне, амбітне, але таке, що не дало очікуваного результату.

Згодом політичний підтекст зник, а фраза залишилася — вже як універсальна метафора провалу.

Можливо, секрет популярності фрази в її образності. Париж — символ величі, мрій і високих очікувань. Фанера — щось легке, ненадійне, тимчасове. А «пролетіти над» — означає не торкнутися, не досягти, не реалізувати.

Разом це перетворилося на дуже влучну формулу життєвого фіаско, яку ми продовжуємо використовувати, навіть не замислюючись, що за нею стоїть не трагедія і не катастрофа, а іронія, чутки й трохи мовної фантазії.