Голова Верховної Ради України відреагував на закиди про ненормальність тривалого відпочинку законодавців під час війни. Руслан Стефанчук заявив, що інформація про те, що нібито парламент пішов на канікули, - не відповідає дійсності, зазначають Патріоти України.
"Із 24 лютого 2022 року Парламент України працює у режимі єдиного засідання. І за цей час жоден народний депутат України не отримав щорічної оплачуваної відпустки, оскільки під час воєнного стану Верховна Рада України не може мати "канікули", щорічні відпустки чи інші технічні перерви у своїй роботі", - зазначив він.
За словами Стефанчука, робота у сесійній залі не є єдиним видом діяльності народних депутатів України.
"Кожен із них працює у комітетах (де готуються закони для голосування у залі), у тимчасових спеціальних, тимчасових слідчих комісіях, здійснюють інші заходи парламентського контролю, займаються міжпарламентською діяльністю тощо", - зауважив голова ВР.
Стефанчук додав, що вчора було ухвалено рішення сконцентруватися на доопрацюванні (так званий закон про заборону Московського патріархату в Україні.-ред.) окремих положень Закону №8371 з метою його якнайшвидшого внесення та голосування у залі. За словами спікера, парламентарії будуть займатись іншими видами діяльності, зокрема, і тісно пов’язаними з підготовкою цього законопроєкту.
Однак подолати сталий скепсіс народу до заяв слуги Зеленського заважає відсутність репутації правдоруба самого Стефанчука, після кількох гучних "зашкварів", коли ЗМІ ловили його на маніпуляціях, так і заяви самих нардепів щодо оголошених "неканікул".
Так Ростислав Павленко висловлюючи позицію своєї політсили рішуче засудив це рішення монобільшості в купі з головою Верховної ради, і те як роботу поза залою засідань прикривають банальний прогул, законодавчо замаскований оцими достойникам "фіговим листом" роботою в комітетах та округах.
Для ПУ Лесь Лісовик
Українцям не треба доводити, як важко працювати в округах вміють нардепи. Колоніальний загар завжди видає тих, хто провів "літо в полі", як то кажуть з народом, а не в напівмороку пильних кабінетів напрацьовував нудні папірці для унормування життя держави
Коли політики з авторитарними замашками вирішують стати «великими диктаторами», вони мають памʼятати: це шлях, який вимагає чималого хисту. Бажання, хитрості, підлості і жорстокості – мало. Суспільство чинить спротив. Якщо не вмієш подолати – зупинись ...